Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Паливна криза в РФ: українські дрони б’ють по НПЗ, АЗС лишаються без бензину

Серія ударів БпЛА по нафтопереробці та портам скоротила переробку на окремі дні майже на п’яту частину. На тлі ставки 17% «незалежні АЗС» не можуть запасатися, тому Ai-92 та Ai-95 зникають із колонок від Далекого Сходу й Криму до Поволжя.


Валерія Москаленко
Валерія Москаленко
Газета Дейком | 24.09.2025, 18:20 GMT+3; 11:20 GMT-4

Українські удари дронами по російській енергоінфраструктурі стають системним фактором. Зниження завантаження російських НПЗ на піках сягає близько 20%, що б’є по логістиці пального й підвищує ризики для внутрішнього ринку бензину.

Формально в РФ профіцит дизеля, але газолінова рівновага тендітна: виробництво бензину майже дорівнює споживанню. Коли НПЗ глушать установки, з’являються локальні дефіцити, а Ai-92 і Ai-95 зникають насамперед у віддалених регіонах.

Першими проблеми відчули Далекий Схід і Крим: окремі АЗС тимчасово зачинялися, водії фіксували відсутність популярних марок. Далі хвиля докотилася до Поволжя, півдня і центру РФ. Паніки немає, але карта перебоїв ширшає щотижня.

Вертикально інтегровані компанії тримають відпуск, проте незалежні АЗС мають дві біди. По-перше, їм «не світить» пріоритетний доступ до ресурсу під час скорочення переробки. По-друге, процентна ставка 17% робить запаси надто дорогими.

На тлі портових ударів зменшилися й відвантаження з ключових терміналів, що змушує Москву балансувати між експортом нафти і внутрішнім забезпеченням. Риторика про можливі скорочення видобутку — індикатор глибини проблеми.

Ланцюги постачання в РФ побудовані «на короткому плечі»: мінімальні буфери, ставка на безперебійні НПЗ. Коли НПЗ зупиняють установки каталізу й реформінгу, бензиновий мікс «з’їжджає», і на АЗС лунає стандартне «пального немає».

Регіональні влади говорять про «тимчасові» збої й обіцяють «вирівняти графіки». Але логістика пального не встигає за ударами по інфраструктурі: вузькі місця — трубопроводи, рейки, парк цистерн і нестача керованих резервів у мережах.

Стрес насамперед б’є по незалежних заправках (близько 40% ринку). У них менше контрактних гарантій і гірші кредитні умови. Коли ставка дорога, стокпайлінг стає збитковим, а ризик «сухого пістолета» — щоденним операційним сценарієм.

Українська мета — зменшити експортні доходи РФ, наростити внутрішній тиск і стимулювати політичне невдоволення. Перебої з Ai-92/Ai-95 — удар по малому бізнесу і сервісам, що множить невдоволення сильніше, ніж абстрактні санкції.

Для Кремля дилема проста і жорстка. Віддати ресурс експорту — ризикувати соціальною стабільністю. Перекрити експорт — втрачати валюту для військових витрат. На горизонті осені-зими це перетворюється на гру з негативною сумою.

Навіть без черг на колонках паливна криза вже проявляється числом «закрито тимчасово». Оператори латають дефіцит перекладками між регіонами, але це лише підвищує вартість логістики і зрештою прайс на стелі для кінцевого споживача.

Експортні обмеження й «ручне регулювання» цін частково стримують інфляцію, проте гальмують інвестиції в переробку. Коли маржа токсична, відкладені ремонти й модернізації відсуваються, збільшуючи вразливість НПЗ до нових атак.

Паралельно економіка РФ охолоджується: банкрутства ростуть, експорт знижується. На цьому фоні санкції ускладнюють імпорт запчастин і каталізаторів для НПЗ. Будь-який тривалий простій стає питанням місяців, а не днів.

Для автопарків і агросектору збої в бензині — це зриви графіків і додаткові витрати. Навіть із профіцитом дизеля логістичні компанії несуть втрати через розбалансування міксу і простої під час пошуку «правильного» пального.

Українські БпЛА переносять війну в російський тил за правилами «асиметрії». Кожен точний удар по нафтоблоці — мінус у переробці, плюс у витратах на відновлення. А ще — сигнал інвесторам: ризик-премія РФ зростає і не має стелі.

Чи зможе РФ «пересидіти»? Без структурних запасів, дешевих кредитів і швидкого ремонту — малоймовірно. Кожен тиждень перебоїв посилює «ефект доміно» від АЗС до промисловості, а зима множитиме будь-які неефективності системи.

Для Європи і світового ринку це означає нервову волатильність у світлих нафтопродуктах. Будь-які експортні розгойдування РФ переналаштовують потоки з Близького Сходу та Азії, впливаючи на фрахт і ціни у Чорному морі та Середземці.

Висновок простий: паливна криза в РФ уже ширша за «локальні збої». Це симптом структурної вразливості воєнної економіки до дистанційних ударів і дорогих грошей. Без ресурсу переробки та кредиту зникнуть не черги, а спроможність системи.


Валерія Москаленко — Кореспондент, який спеціалізується на європейській політиці, виробництві, військовій готовності та аналітиці. Вона є дипломатичним кореспондентом у Європі та працює в Парижі, Франція.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Санкції проти Росії, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Цей матеріал опубліковано 24.09.2025 року о 18:20 GMT+3 Київ; 11:20 GMT-4 Вашингтон, розділ: Світові новини, Економіка, із заголовком: "Паливна криза в РФ: українські дрони б’ють по НПЗ, АЗС лишаються без бензину". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: