Критичний стан: здоров’я Папи під загрозою
Папа Франциск опинився на порозі найсерйознішої кризи свого понтифікату. 88-річного понтифіка госпіталізували у римську клініку Gemelli через важкий бронхіт, який ускладнився полімікробною інфекцією. За повідомленнями Ватикану, клінічна картина є «складною», і лікарі заборонили йому навіть недільну молитву Angelus, яку він традиційно промовляв навіть під час попередніх шпиталізацій.
Люди з близького оточення Франциска повідомили, що він відчуває наближення смерті і зізнався: «Цього разу я не виживу». Лікарі попередили його, що відмова від шпиталізації могла б коштувати йому життя.
Статую Папи Івана Павла II можна побачити перед римською лікарнею, куди Папа Франциск був госпіталізований у п’ятницю з бронхітом. Ендрю Медічіні
Останні кроки: Франциск закріплює свою спадщину
Розуміючи, що його час обмежений, Папа поспішає закрити ключові питання та призначити на важливі посади тих, хто продовжить його реформи. Франциск, відомий своєю прогресивною політикою, відкрив Церкву для жінок та представників ЛГБТ+ спільноти, хоча і зіткнувся зі шквалом критики від консерваторів. Його боротьба з сексуальними зловживаннями в Церкві мала змішані результати, проте він залишив помітний слід як реформатор.
Політична битва за престол: перші маневри перед конклавом
6 лютого, за кілька днів до шпиталізації, Папа несподівано продовжив мандат кардинала Джованні Баттісти Ре на посаді декана Колегії кардиналів. Ця посада є ключовою у підготовці конклаву, який обирає нового Папу.
Рішення викликало подив, оскільки воно обійшло заплановане голосування кардиналів. Однак аналітики вважають, що Франциск прагнув залишити у цій ролі людину, яка забезпечить його спадщині захист. Ре, хоч і не має права голосу через вік (йому понад 80 років), матиме великий вплив на кулуарні переговори напередодні конклаву.
«Передконклавні переговори часто важливіші за саме голосування», — зазначив один з наближених до Ватикану аналітиків.
Саме завдяки впливу старших кардиналів Франциск здобув підтримку під час конклаву 2013 року. Він навіть жартував, що Ре під час майбутніх похоронних обрядів буде «добрішим» до нього, ніж інші кандидати.
Конфлікт зі США та тінь Трампа на виборах нового Папи
Боротьба за спадщину Франциска вже виходить за межі Ватикану. Нещодавно Папа вступив у конфлікт із віцепрезидентом США Джей Ді Вансом через його використання богословського терміну Ordo Amoris на захист жорсткої міграційної політики Дональда Трампа.
Публічний осуд із боку понтифіка викликав лють у Білому домі та посилив імовірність, що адміністрація Трампа спробує вплинути на конклав, аби провести менш конфронтаційного Папу.
«Вони вже впливали на європейську політику. Чому б їм не вплинути й на вибори Папи?» — зауважив один із спостерігачів за Ватиканом.
Рекордна реформа: жінка-губернатор Ватикану
10 лютого Франциск оголосив про призначення сестри Рафаелли Петріні новою губернаторкою Ватикану — першою жінкою на цій посаді в історії. Її повноваження набудуть чинності 1 березня — раніше, ніж очікувалося.
Таке прискорення викликало тривогу серед його союзників: це сигнал, що Папа поспішає закріпити реформи, не маючи впевненості у своєму здоров’ї. Водночас ця дата не випадкова: чинному губернатору, кардиналу Фернандо Вергесу Альзагі, виповниться 80 років, і він автоматично втратить право обіймати посаду.
Між реформою та опором: спадщина Франциска під загрозою
Незважаючи на прогресивні кроки, реформаторський курс Франциска має багато опонентів серед консервативного крила Церкви. Його прихильність до соціальної справедливості, захисту мігрантів і відкритості для маргіналізованих груп дратує впливових кардиналів, особливо з Африки та США.
«Якщо конклав відбудеться зараз, це буде битва двох бачень Церкви: відкрита, соціально орієнтована Церква Франциска чи консервативний поворот до доктринальної жорсткості», — вважає кардинал Річард Кавана, експерт з церковного права.
Чи переживе Франциск свою спадщину?
Незалежно від результату останньої боротьби зі смертельною хворобою, Папа Франциск вступив у новий етап свого понтифікату — етап закріплення спадщини. Його кроки в кадрових призначеннях і реформі церковної структури є спробою зафіксувати курс Церкви на десятиліття вперед.
«Він може не померти зараз, але все одно колись помре. Йому 88 років, і він має проблеми з легенями. Він це знає. Тому він поспішає», — зауважив один із високопоставлених чиновників Ватикану.
Франциск завжди казав, що боїться не смерті, а того, що його праця буде знищена. Тепер він бореться не лише за своє життя, а й за те, щоб його Церква жила далі — такою, якою він її бачив.
