У неділю Папа Франциск оголосив про призначення 21 нового кардинала, серед яких багато вихідців з регіонів, що раніше не відігравали значної ролі у Католицькій Церкві. Це рішення ще раз підкреслило бачення Франциска, спрямоване на створення менш євроцентричної церкви і більше відображення її глобального характеру. Ці призначення також зміцнили його вплив на тих, хто в майбутньому обиратиме нового Папу.
Четверо з нових кардиналів представляють країни Південної Америки: Бразилію, Чилі, Еквадор та Перу. Серед інших – архієпископи та єпископи з Японії, Філіппін, Індонезії, Ірану, а також два представники Африки: архієпископ Алжиру Жан-Поль Веско та архієпископ Ігнас Бессі Догбо з Кот-д'Івуару. Єдиним представником Північної Америки став архієпископ Френсіс Лео з Торонто.
Франциск зачитав список нових кардиналів під час недільної молитви «Ангелус» на площі Святого Петра у Ватикані.
Офіційне призначення нових кардиналів відбудеться на церемонії, відомій як консисторія, яка запланована на 8 грудня – святковий день у католицькому календарі.
Це буде вже десята консисторія відтоді, як Франциск був обраний Папою у 2013 році. До неділі він уже призначив 92 з 122 кардиналів, які мають право голосу на конклаві для обрання його наступника, оскільки вони молодші за 80 років. Ще 24 кардинали були призначені Папою Бенедиктом XVI, а шестеро – святим Іваном Павлом II.
Бачення глобальної церкви
Як перший Папа з Південної Америки, Франциск зробив кардиналат більш різноманітним, ніж його попередники, залучивши до нього представників більш ніж 20 країн, які раніше ніколи не мали своїх кардиналів. Він змістив фокус від Європи, визнаючи зростання впливу Римо-Католицької Церкви в Африці, Азії та Латинській Америці, у той час як відвідуваність церков у деяких частинах Європи поступово знижується.
Ця зміна була помітною під час двох майже поспіль закордонних візитів Папи минулого місяця: у регіоні Азії і Тихого океану Франциска зустрічали натовпи прихильників, деякі з яких йшли через джунглі кілька днів, щоб побачити його. Водночас у Люксембурзі та Бельгії прийом був більш напруженим.
Експерти кажуть, що ці поїздки відображають реальність змін у Церкві.
«Франциск переконаний, що в Африці та Азії церква оживає, тоді як у Європі вона поступово згасає», — зазначив історик церкви Альберто Меллоні.
Нові призначення та неочікувані обличчя
Серед нових кардиналів є кілька ватиканських посадовців, чиї посади традиційно не передбачали кардинальства. Серед них – отець Фабіо Баджо, який займається питаннями міграції, та монсеньйор Джордж Куваккад, організатор закордонних поїздок Папи Франциска, уродженець Індії.
Одним із нових кардиналів стане отець Тімоті Редкліфф, британський теолог, який є одним із духовних радників під час нинішньої зустрічі у Ватикані, присвяченій майбутньому церкви.
На тлі триваючої війни в Україні Франциск також призначив єпископа Миколу Бичка, главу Української Греко-Католицької Церкви в Мельбурні, Австралія. Він стане наймолодшим кардиналом – йому лише 44 роки. Серед нових кардиналів також є Домінік Жозеф Матьє, єпископ Тегерана-Ісфагана, Іран.
Папа порушує традиції
У 1970-х роках Папа Павло VI встановив ліміт у 120 кардиналів, які мають право голосу на конклаві. Як Іван Павло II, так і Бенедикт XVI перевищували цей ліміт. Франциск також порушив цю межу з попередніми призначеннями, і тепер збільшив загальну кількість ще більше: 20 з 21 нових кардиналів матимуть право голосу, підвищуючи ймовірність того, що його наступник розділятиме його бачення пасторальної, інклюзивної церкви.
Таким чином, ці призначення ще більше зміцнюють вплив Папи Франциска на майбутнє Римо-Католицької Церкви і сприяють подальшій глобалізації католицького кардиналату, відображаючи важливі зміни, які відбуваються у світі релігії.
