Скорочення пасажиропотоку: цифри та тенденції
Пасажиропотік через український кордон у другий тиждень вересня, з 6 по 12 число, впав ще на 12,4% у порівнянні з попереднім тижнем, до 606 тис. осіб. Це стало черговим сигналом поступового зменшення активності на кордоні після першого тижня осені, коли показник скоротився на 10%. Такі дані наводить Державна прикордонна служба України.
Розподіл потоку за напрямками показує, що на в’їзд до країни кількість людей зменшилася з 330 тис. до 285 тис., тоді як на виїзд – з 362 тис. до 321 тис. Ці цифри відображають не лише сезонні коливання, а й довгострокові зміни у міграційних настроях громадян.
Крім пасажирів, скоротилася і кількість транспортних засобів, які перетинали кордон, до 133 тис. зі 144 тис. Потік машин із гуманітарними вантажами також дещо знизився – до 458 із 503 за попередній тиждень. Такі дані свідчать про загальне зменшення мобільності та активності на пунктах пропуску, що має прямий економічний і соціальний вплив.
Традиційні черги на різних напрямках зберігаються, але вони менші, ніж раніше. Так, на кордоні з Польщею в ПП "Устилуг" станом на неділю о 18:00 очікували 65 легкових авто та один автобус, а в ПП "Краківець" – 40 машин. На кордоні з Угорщиною черги в ПП "Лужанка" та "Тиса" складали 15 та 10 авто відповідно. На кордоні зі Словаччиною в ПП "Ужгород" стояло 15 машин.
На румунському та молдовському кордонах черги були незначні – по 20 авто в ПП "Порубне" та "Мамадига", хоча раніше на молдовському кордоні черги практично не формувалися.
Порівняння з минулими роками
Сумарні показники цього тижня демонструють зростання на 7,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Торік, за сім днів вересня, з України виїхало 297 тис. осіб і в’їхало 265 тис., а потік автомобілів був менший – 128 тис. Проте темпи скорочення пасажиропотоку у вересні 2024 року були більш стабільними: у перший тиждень місяця падіння склало 13,8%, у другий – 8,8%, а наступні два тижні показували лише незначні коливання на рівні 2%.
Ці дані демонструють, що сучасна динаміка перетину кордону відрізняється від попередніх років. Вона визначається комплексом економічних, соціальних і безпекових факторів, а також новими умовами міграції та транспортної логістики.
Ще однією важливою тенденцією є тривалі зміни потоків у бік перевищення виїздів над в’їздами. Так, із кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни число людей, що залишали країну, перевищило тих, хто повертався, на 223 тис. осіб.
Міграційні процеси та економічний ефект
За другий рік війни кількість перетинів кордону на виїзд з України перевищила кількість в’їздів на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого року – на 151 тис. Відтоки населення безпосередньо впливають на економіку, адже повернення українців додому стимулює внутрішнє виробництво. За підрахунками Сергія Соболєва, кожні 100 тис. громадян, що повертаються, забезпечують приріст ВВП на 0,5%.
У липневому інфляційному звіті Національний банк переглянув прогноз міграції. Якщо у квітні очікувався чистий притік 0,2 млн людей у 2026 році, то тепер прогнозується чистий відтік на 0,2 млн осіб, що відповідає оцінці поточного року. Чисте повернення українців, за прогнозами НБУ, розпочнеться лише у 2027 році. В абсолютних цифрах на сьогодні за кордоном залишаються близько 5,8 млн громадян.
Згідно з даними УВКБ ООН, станом на 2 вересня 2025 року українські біженці в Європі становили 5,138 млн осіб, а загалом у світі – 5,698 млн. У самій Україні на липень цього року нараховувалося 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб порівняно із 3,757 млн у квітні. Ці показники підкреслюють складність внутрішньої мобільності та її вплив на соціальні та економічні процеси.
Транспортні потоки та логістика
Зменшення пасажиропотоку супроводжується скороченням автомобільного транспорту та вантажних перевезень. Це створює додаткові виклики для інфраструктури та пунктів пропуску. Навіть незначні черги на кордоні можуть формуватися через збільшену перевірку документів або посилену безпеку, що в умовах зменшення пасажиропотоку стає більш помітним.
Пункти пропуску на кордонах із Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Молдовою демонструють різний рівень завантаження. Такі відмінності відображають специфіку економічних та соціальних зв’язків у прикордонних регіонах, а також сезонні фактори, такі як відпустки, навчальний процес та відновлення активності після літніх канікул.
Зменшення транспортного потоку, зокрема гуманітарних вантажів, також сигналізує про зміну пріоритетів у логістичному забезпеченні. Це потребує гнучкого підходу до планування пропускної здатності та оптимізації роботи прикордонних служб.
Висновки
Динаміка перетину українського кордону у вересні 2025 року демонструє складну картину міграційних процесів. Скорочення пасажиропотоку на 12,4% за другий тиждень місяця свідчить про тимчасове зниження мобільності населення, водночас показники залишаються вищими, ніж у минулому році.
Економічний ефект від повернення громадян додому залишається значним, а прогнози НБУ свідчать про відкладене повернення населення, що може вплинути на внутрішній ринок праці та споживчий попит. Складність ситуації підкреслюють і черги на кордоні, різні для окремих напрямків, а також зміни у транспортних потоках, включно з гуманітарними вантажами.
Загалом, ситуація на кордоні України у вересні 2025 року відображає не лише сезонні коливання, а й довгострокові тенденції у міграції, економіці та соціальній структурі країни, що потребує уважного аналізу та планування на державному рівні.
