За день до високоризикового саміту між президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним в Алясці український лідер Володимир Зеленський прибув до Лондона, щоб зміцнити підтримку Великої Британії та Європейського Союзу.
Ця зустріч відбулася в один із найскладніших моментів для України за весь час війни — найбільшого військового конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, який забрав життя десятків тисяч людей і змусив мільйони покинути домівки з моменту повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.
Зеленський зустрівся з британським прем’єром Кіром Стармером на тлі активних переговорів з європейськими лідерами і самим Трампом, щоб визначити чіткі червоні лінії перед переговорами в Анкориджі. Лідери обмінялися дружніми жестами, а потім провели тривалу розмову в офісі на Даунінг-стріт.
Стармер заявив, що підтримка України з боку Великої Британії залишається непохитною і що жодні міжнародні кордони не можуть змінюватися силою. Він наголосив на необхідності надання Україні потужних і надійних гарантій безпеки, які захистять її територіальну цілісність після завершення війни.
Президент Франції Еммануель Макрон, Антоніо Коста, президент Європейської Ради, міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро та міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню беруть участь у відеоконференції з президентом України Володимиро — ФІЛІП МАГОНІ
Цю позицію поділяють і в ЄС. Європейська комісія офіційно привітала заяви Трампа про готовність США брати участь у системі безпекових гарантій для України.
Напередодні президент Франції Еммануель Макрон також повідомив, що під час розмови з європейськими лідерами та Зеленським Трамп висловив згоду, що гарантії безпеки мають бути колективними, за участю США та союзників. За словами Макрона, Трамп підтвердив, що будь-які територіальні питання стосовно України можуть обговорюватися лише за участі Києва.
Український президент водночас попередив Трампа, що Путін “блефує” щодо бажання завершити війну. Він зазначив, що Росія напередодні зустрічі чинить тиск на всіх ділянках фронту, демонструючи, що нібито здатна окупувати всю Україну.
Такі застереження відбуваються на тлі нових повідомлень про просування російських військ на 9–10 км біля Добропілля в Донецькій області та захоплення населених пунктів Щербинівка і Андріївка-Клевцове.
Важливим сигналом для Києва стало те, що Трамп, попри виключення теми членства України в НАТО з переговорного порядку денного, все ж визнав потребу в американському “бек-стопі” для будь-яких гарантій безпеки. Джерела, знайомі з деталями переговорів, зазначають, що без участі США ці гарантії не матимуть належної ефективності.
Саміт у Аляскі запланований на 11:30 за місцевим часом і передбачає як особисту зустріч Трампа і Путіна, так і розширені переговори з делегаціями. Кремль підтвердив, що після переговорів відбудеться спільна пресконференція.
Спільна база Елмендорф-Річардсон у 2020 році — Еш Адамс
До російської делегації увійдуть міністр закордонних справ Сергій Лавров, міністр оборони Андрій Бєлоусов, міністр фінансів Антон Сілуанов та інвестиційний емісар Кирило Дмитрієв. Участь Дмитрієва, відомого контактами зі спецпосланцем США Стівом Віткоффом, викликає в Києві побоювання, що частина переговорів може стосуватися економічної співпраці між Москвою та Вашингтоном, що може розмити єдність санкційного фронту.
Російська сторона готується до саміту, паралельно пропонуючи ідею угоди щодо контролю над ядерними озброєннями між Москвою і Вашингтоном, що, за словами Путіна, могло б зміцнити мир. Це доповнює риторику Кремля про “щирі зусилля” США у врегулюванні війни, але українські та європейські дипломати вважають такі заяви маневром, покликаним змістити фокус переговорів.
На цьому тлі триває технологічне протистояння: WhatsApp звинуватив Москву у спробах заблокувати захищене спілкування для понад 100 мільйонів користувачів у Росії, після того як обмежили дзвінки в месенджері та Telegram, посилаючись на відмову іноземних платформ співпрацювати з російськими силовими структурами. Це стало продовженням кампанії Кремля з витіснення іноземних ІТ-компаній і посилення контролю над інформаційним простором.
Президент Росії Володимир Путін проводить нараду з економічних питань у Москві, Росія, 12 серпня 2025 року — В'ячеслав Прокоф'єв/Sputnik
Україна тим часом продовжує військовий тиск на тилові об’єкти противника — за офіційними повідомленнями, безпілотники ЗСУ вразили нафтопереробний завод у Волгоградській області, який постачав пальне російським військам, спричинивши масштабні пожежі. Такі дії підкреслюють, що Київ не збирається йти на односторонні поступки і готовий посилювати власні позиції перед будь-якими переговорами.
Опитування Gallup показує, що 69% українців загалом підтримують ідею переговорів для якнайшвидшого завершення війни, але переважна більшість не готова до миру ціною значних територіальних поступок. Це створює для влади складний баланс між очікуваннями громадян, міжнародним тиском і необхідністю зберегти стратегічні переваги.
Напередодні саміту в Алясці ситуація виглядає напруженою та непередбачуваною. Київ прагне зберегти принцип “нічого про нас без нас”, закріпити участь у всіх етапах переговорів і домогтися, щоб будь-які рішення не підривали безпеку та суверенітет України. Для Трампа це шанс продемонструвати ефективність особистої дипломатії, для Путіна — можливість вирватися з міжнародної ізоляції, а для України — критичний момент, який може визначити подальший хід війни та архітектуру європейської безпеки.
Трамп у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 13 серпня 2025 року — Кевін Ламарк
