Тема фінансування сектору безпеки й оборони у проєкті державного бюджету 2026 року стала одним із найгостріших суспільних питань. Попри високі очікування військових та значний рівень напруженості у суспільстві, уряд повідомив, що зростання зарплат наступного року не буде закладене у фінансовий документ. Натомість Міністерство оборони пропонує інший підхід – реформування контрактної системи, що дозволить створити нові, більш гнучкі та вигідні умови служби. Це рішення викликало широкий резонанс, адже воно зачіпає не лише цифри, а й питання довіри, мотивації та морального духу захисників.

Ухвалений Верховною Радою бюджет зберігає основний акцент на обороні, але водночас демонструє жорсткі межі фінансових можливостей держави. У такій ситуації будь-яке рішення, пов’язане із забезпеченням військових, потребує детального пояснення, аби суспільство розуміло логіку уряду. Утім, найважливішим стає питання: чи здатна нова контрактна система компенсувати відсутність зростання зарплат та чи допоможе вона посилити стабільність у війську.

Саме тому варто розглянути кожен аспект бюджетного рішення окремо: його економічні підстави, політичні чинники, потенційний вплив на військову службу та перспективи впровадження нової моделі контрактів. Це дозволить побачити повнішу картину та зрозуміти, на що розраховує уряд у складних умовах воєнного часу.

Відсутність підвищення зарплат: причини та контекст

Заява міністра оборони Дениса Шмигаля про те, що у проєкті бюджету на 2026 рік не закладено збільшення грошового забезпечення для військових, стала однією з ключових тем для обговорення. В умовах активних бойових дій очікування підвищення виплат були природними, адже навантаження на військовослужбовців лише зростає. Проте наявні бюджетні можливості не дозволяють здійснити масштабне підвищення одразу для всіх.

Фінансові обмеження пов’язані з тим, що Україна вже працює з надзвичайно великим дефіцитом бюджету, який у проєкті становить 1,9 трлн гривень. Це майже п’ята частина ВВП, тому уряду необхідно дуже обережно підходити до формування видатків. Будь-яке необдумане рішення могло б поставити під загрозу виконання інших важливих зобов’язань.

Крім того, значна частина фінансування оборони надходить від міжнародних партнерів, що накладає додаткові зобов’язання щодо прозорості та збалансованості бюджету. Механічне збільшення зарплат без відповідних джерел покриття могло б створити ризики для майбутнього фінансування.

Саме тому уряд обрав інший шлях – не переглядати базові ставки, а шукати гнучкіші інструменти, здатні збільшити реальні доходи військових, не порушуючи цілісності бюджету. Ідеться передусім про перехід до нової форми контракту, яку Шмигаль назвав важливим елементом оновлення системи мотивації.

Нова контрактна система: можливості та очікувані переваги

За словами міністра оборони, нові контракти дозволять військовослужбовцям отримувати підвищені виплати за рахунок іншого способу структуризації грошового забезпечення. Це означає, що замість загального підвищення зарплат буде створено окремий механізм, який надаватиме переваги тим, хто погодиться укладати договори нового зразка.

Однією з важливих переваг стане можливість переходу на ці контракти чинних військових, що дозволить охопити значну частину особового складу без примусу чи різких змін. Такий підхід зменшить ризики нерівності між новобранцями та тими, хто вже служить, а також дасть більшу передбачуваність фінансових надходжень.

Ще однією потенційною перевагою є те, що нова контрактна система може враховувати складність завдань, локацію, ризиковість служби та інші фактори. Це дозволить більш точно відображати внесок кожного військовослужбовця, а отже – формувати справедливішу систему винагород.

Якщо уряду вдасться побудувати зрозумілу та прозору модель, вона може стати важливим мотиваційним інструментом. У перспективі це здатне не лише утримати нинішніх військових, а й залучити нових добровольців, що є критично важливим на тлі тривалих бойових дій.

Бюджетні параметри: цифри, що визначають пріоритети

Державний бюджет на 2026 рік передбачає доходи на рівні 2 трлн 918 млрд гривень та видатки у розмірі 4 трлн 781 млрд гривень. Це один із наймасштабніших фінансових документів за всі роки незалежності, що відображає реалії воєнного часу та потребу у величезних інвестиціях у оборону.

Для сектору безпеки й оборони закладено 2 трлн 806 млрд гривень, що становить понад чверть економіки країни. Тобто державні ресурси розподіляються у пріоритетному напрямку, і саме оборона залишається основою бюджетної політики. Це підтверджує слова прем’єра Юлії Свириденко про те, що 100% власних державних надходжень спрямовуються на Сили оборони.

Важливими елементами фінансування є грошове забезпечення військових, яке становить понад 1 трлн гривень, а також витрати на озброєння та військову техніку, що досягають 709 млрд гривень. Такий розподіл демонструє, що уряд робить ставку не лише на підтримку особового складу, а й на технологічну перевагу, розвиток власного оборонного виробництва та зміцнення протиповітряної оборони.

У цих умовах уряд намагається шукати варіанти, які дозволять підвищити ефективність витрат, не збільшуючи загальної суми видатків. Нова контрактна система виглядає саме таким рішенням – компромісним, але перспективним.

Майбутні наслідки та очікування суспільства

Очевидно, що відсутність підвищення зарплат не буде сприйнята однозначно. Для багатьох військових це може виглядати як зупинка у розв’язанні важливої проблеми, але водночас уряд демонструє готовність модернізувати систему мотивації і створити нові можливості для тих, хто продовжує службу. Успіх цієї реформи визначатиметься тим, наскільки продуманими будуть правила, наскільки прозорими – виплати, і наскільки чесно держава донесе нові умови до військових.

Суспільство також очікує чітких пояснень і гарантій. Комунікація щодо нових контрактів має стати не менш важливою, ніж самі зміни, адже від цього залежить довіра до державних інституцій. Військові та їхні родини мають отримати повну картину того, як працюватиме оновлена система, які права вони матимуть і які можливості відкриє перехід на нову форму служби.

У перспективі вдосконалена контрактна система може стати одним із найважливіших інструментів стабілізації кадрового складу в умовах тривалого протистояння. Вона може забезпечити не лише фінансове підсилення, а й психологічну стабільність військових, що так само важливо, як і матеріальне забезпечення.

Поки що залишається лише чекати офіційної презентації та конкретних розрахунків, однак сам факт підготовки нової моделі відкриває можливість для конструктивних змін, які з часом здатні суттєво вплинути на систему оборони.