Зустріч у Білому домі, яка зібрала Володимира Зеленського, Дональда Трампа та провідних європейських лідерів, продемонструвала складність пошуку миру для України. Попри позитивну атмосферу і підкреслену дипломатичність, результатів, які можна вважати проривними, не досягнуто.
Цього разу тон зустрічі відрізнявся від попереднього візиту Зеленського у лютому, коли його публічно критикували в Овальному кабінеті. Трамп і навіть віцепрезидент Джей Ді Ванс, відомий різкими заявами, утрималися від нападів. Натомість звучали жарти щодо костюма Зеленського та демонстративні прояви ввічливості.
Основна частина переговорів була присвячена темі безпекових гарантій для України. Зеленський прямо наголосив, що Київ потребує максимально широкого пакету підтримки: від сучасних озброєнь до політичних гарантій союзників. Водночас Трамп говорив у загальних фразах — США «допоможуть» і «будуть залучені», але конкретних механізмів не озвучив.
Однією з найбільш обговорюваних стала заява Зеленського про готовність купити у США озброєння на суму 90 мільярдів доларів через європейських посередників. Мова йде про авіацію, протиракетні системи Patriot та інші засоби оборони. Також домовлено, що Вашингтон закуповуватиме українські безпілотники. Це означає новий формат співпраці — від безоплатної допомоги до комерційних контрактів.
У розпал зустрічі Трамп подзвонив Володимиру Путіну, із яким кілька днів до цього зустрічався в Алясці. Розмова тривала близько 40 хвилин і завершилася домовленістю про призначення старших переговорників для контактів між Києвом і Москвою. Кремль не згадав про можливість особистої участі Путіна, що свідчить про небажання брати на себе прямі зобов’язання.
Трамп заявив про ініціативу організувати прямі переговори Зеленського й Путіна, а згодом — і тристоронню зустріч за своєї участі. Зеленський підтвердив готовність брати участь у будь-якому форматі, але наголосив, що поступок територіями не буде. Ця позиція залишається головним каменем спотикання між Києвом і Москвою.
Візит до США лідерів Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Фінляндії та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн продемонстрував солідарність ЄС з Україною. Еммануель Макрон підкреслив, що без перемир’я мирна угода неможлива, адже «не можна говорити про мир, поки падають бомби». Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також наполягав на припиненні вогню як першій умові.
Попри дипломатичний оптимізм, європейські лідери не приховують скепсису. Макрон заявив, що «не переконаний у щирості Путіна», адже його стратегічна мета залишається незмінною — захопити більше території й послабити Україну. Такий підхід змушує Київ наполягати на реальних, а не декларативних гарантіях.
Перед Зеленським постає складне завдання: або погодитися на домовленості з ризиком втрати частини територій в обмін на розмиті гарантії, або залишитися на своїх позиціях і ризикувати втратити підтримку США. Ситуацію ускладнює зростаюча близькість Трампа до Росії після його теплої зустрічі з Путіним в Алясці.
