Нова Сирія чи стара політична гра?
У столиці Сирії, Дамаску, завершилася перша «національна конференція», яка, за задумом організаторів, мала стати відправною точкою для створення інклюзивного уряду після падіння режиму Башара Асада. Однак багато учасників заходу висловили розчарування.
Очікувалося, що цей діалог стане переломним моментом у політичному житті країни після більш ніж п’ятдесятирічного правління династії Асадів. Проте замість відкритого дискурсу про майбутнє Сирії конференція лише підтвердила, що новий режим не поспішає дотримуватися демократичних принципів.
Хто контролює нову Сирію?
Три місяці тому повстанська коаліція, очолювана ісламістським угрупованням Хаят Тахрір аш-Шам (HTS), повалила режим Асада, скориставшись його внутрішньою слабкістю. Новий тимчасовий президент Ахмед аш-Шара заявив, що Сирія розпочинає шлях до політичних реформ.
Однак сьогодні в країні склалася парадоксальна ситуація:
- Усі важелі влади перебувають у руках HTS, яка домінує у військовій та політичній сферах.
- Найважливіші політичні гравці, зокрема курдські загони, що контролюють північний схід країни, взагалі не були запрошені до діалогу.
- Більшість учасників конференції – місцеві релігійні та громадські діячі, а також академіки, але їхній реальний вплив на формування майбутнього уряду залишається примарним.
Таке вибіркове запрошення делегатів викликало критику серед політичних експертів і представників міжнародних організацій.
Обіцянки та реальність
Попри заявлену відкритість, конференція залишила більше питань, ніж відповідей.
- Оголошені резолюції – серед яких обіцянка гарантувати свободу слова та права жінок – не мають обов’язкового характеру.
- Жодної конкретики щодо нового уряду, нової конституції чи механізмів перехідного правосуддя не було озвучено.
- Тимчасова влада не представила чіткого плану інтеграції різних етнічних і релігійних груп, що є ключовим питанням для стабілізації країни.
Деякі учасники конференції прямо заявили про розчарування.
«Це не був справжній національний діалог. Запрошення отримали лише вибрані особи, а критерії відбору залишаються незрозумілими», – заявив Ібрагім Драджі, професор права з Дамаського університету.
Міжнародна реакція: обережний оптимізм чи скептицизм?
Світові лідери спостерігають за ситуацією в Сирії, але реакція міжнародної спільноти неоднозначна.
- Європейський Союз тимчасово призупинив деякі санкції, дозволивши фінансові операції з сирійськими банками, а також ослабив обмеження в енергетичному та транспортному секторах.
- Проте західні дипломати попередили, що скасування санкцій буде переглянуте, якщо новий уряд не відповідатиме принципам демократії та прав людини.
- США не поспішають з офіційним визнанням нової влади. Вашингтон наполягає на необхідності прозорого політичного процесу, що включатиме всіх ключових гравців, зокрема курдів та світських опозиційних груп.
- Росія, яка раніше підтримувала Асада, поки не займає відкритої позиції щодо нового режиму, але продовжує військову присутність у країні.
Що буде далі?
Найближчими тижнями нова влада Сирії має представити перехідний уряд, який керуватиме країною до проведення виборів.
Цей крок стане ключовим сигналом для міжнародної спільноти. Якщо в новий уряд будуть включені лише прибічники аш-Шара та його союзники, то перспективи офіційного визнання нової влади Заходом залишаться примарними.
Політичний аналітик Ханін Ахмад наголошує:
«Структура тимчасового уряду покаже, чи є у нової влади справжнє бажання працювати з усіма сирійцями, чи вона просто змінює старий режим на новий, зберігаючи ту саму авторитарну систему».
Висновки: зміна влади без зміни системи?
Сирія переживає історичний момент, але поки що цей перехідний період не дає підстав для великих надій.
- Національна конференція, яка мала стати платформою для інклюзивного діалогу, перетворилася на обмежене зібрання без реальних наслідків.
- Нова влада швидко консолідує владу у своїх руках, не надаючи достатньої політичної свободи іншим гравцям.
- Західні країни займають вичікувальну позицію, вимагаючи чітких реформ, перш ніж почати повноцінну співпрацю з Дамаском.
На тлі всіх цих викликів просте запитання залишається відкритим: чи справді новий режим Сирії готовий до демократичних змін, чи це просто зміна політичних облич без реального реформування системи?
Найближчі місяці покажуть, чи зможе Сирія скористатися шансом на відновлення та побудову справді інклюзивного, демократичного суспільства. Але поки що, як зазначають аналітики, «обіцянки нового уряду звучать голосно, але не мають реального змісту».
