Переговори щодо перемир’я в Газі знову опинилися у глухому куті після того, як Сполучені Штати та Ізраїль відкликали свої делегації з Катару. Причиною став останній раунд консультацій із представниками руху ХАМАС, який, за словами Вашингтона, діє недобросовісно та намагається нав’язати умови, неприйнятні для Ізраїлю.
Ізраїльський прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу заявив, що його делегація повертається додому для додаткових консультацій. Аналогічне рішення ухвалив і спеціальний посланник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф. Американський дипломат підкреслив, що ХАМАС не координує свої дії та висуває надмірні вимоги, зокрема щодо масштабного звільнення ув’язнених палестинців.
Обидві сторони попередньо погоджували загальні параметри перемир’я — 60-денну паузу у бойових діях та звільнення близько 10 живих і 18 загиблих заручників із Сектора Газа. У відповідь Ізраїль мав відпустити певну кількість палестинських в’язнів, однак вимоги ХАМАСу зросли до 200 осіб із довічними термінами та ще 2 000 затриманих після 7 жовтня 2023 року.
Ці умови перевищують попередню домовленість, що викликало обурення ізраїльської сторони. Нетаньягу наголосив, що Ізраїль прагне повернути своїх громадян, але не дозволить, щоб готовність до перемир’я була сприйнята як слабкість. За його словами, ХАМАС робить велику помилку, якщо намагається диктувати умови, які можуть поставити під загрозу безпеку держави.
Ситуація ускладнюється через відсутність консенсусу щодо відведення ізраїльських військ із певних територій Гази та гарантій, що війна не буде відновлена після завершення перемир’я. ХАМАС наполягає на чітких запевненнях, що бойові дії не розпочнуться знову, тоді як Ізраїль вважає ці умови неприйнятними.
Додатковою точкою напруги стало питання гуманітарної допомоги. ХАМАС вимагає відновлення мережі постачання харчів та медикаментів під егідою ООН, яку Ізраїль заблокував, аргументуючи це ризиком привласнення ресурсів бойовиками. Міжнародні організації тим часом б’ють на сполох через погіршення гуманітарної ситуації та поширення голоду.
За даними палестинського міністерства охорони здоров’я, яке контролює ХАМАС, кількість загиблих у Газі перевищила 59 000 осіб, тоді як Ізраїль повідомляє про понад 400 втрат серед своїх військових. Внаслідок нападу ХАМАСу 7 жовтня 2023 року загинуло 1 200 людей, ще близько 250 були викрадені, і приблизно 20 із заручників досі живі.
Позиція США залишається твердою: адміністрація Трампа заявляє, що готова розглядати альтернативні варіанти для звільнення заручників та стабілізації ситуації в регіоні. Хоча офіційно переговори в Катарі не зірвані остаточно, їхній прогрес виглядає мінімальним.
Спроби досягти перемир’я важливі не лише для безпеки регіону, а й для глобальної політики. Європейські країни та міжнародні організації посилюють тиск на Ізраїль через гуманітарну катастрофу, що розгортається у Газі. Проте Ізраїль наголошує, що війна не може бути завершена, доки не будуть звільнені всі заручники та ліквідовано загрозу від ХАМАСу.
Деякі експерти вказують, що затягування перемовин може посилити міжнародну ізоляцію Ізраїлю та ускладнити його відносини навіть із близькими союзниками. Водночас відсутність єдиного плану врегулювання може сприяти подальшій ескалації конфлікту та новим людським жертвам.
