Санкт-Петербурзький міжнародний економічний форум, який колись слугував вітриною прагнення Росії до інтеграції із західним світом, у 2025 році демонструє іншу реальність — самотність, ізоляцію та спробу пристосуватися до нових геополітичних умов після повномасштабного вторгнення в Україну.
У минулому тут укладали мільярдні угоди, виступали світові зірки, а серед гостей були президенти великих держав і топ-менеджери транснаціональних корпорацій. Але сьогодні все інакше.
Офіційним автомобілем заходу стала не Mercedes, а китайська марка Tank. Головним гостем — не лідери ЄС чи США, а Королівство Бахрейн. Ніяких Стінгів і Елтонів Джонів — тільки другорядні російські поп-гурти. Coca-Cola зникла з прилавків, її місце зайняли вітчизняні замінники. І замість представників Morgan Stanley чи Citibank, по виставковому центру ходила делегація Талібану.
Все це — наслідок геополітичного «розлучення» Росії із Заходом, наслідки якого дедалі глибше відчуваються в економіці, бізнес-кліматі та суспільстві.
Свого часу форум став символом відкритості — саме тут було підписано угоду про будівництво «Північного потоку-2», виступали президенти Франції, голови компаній BP, Chevron, Deutsche Bank, Total. Але в 2025-му США проігнорували захід. Навіть сесія під назвою «Росія-США: пошук спільних інтересів» була закритою для преси і відбулася з участю маловідомого криптоінвестора і колишнього керівника російської держкомпанії.
Кирило Дмитрієв, який представляє Кремль у контактах із Білим домом, визнав: Росія не може більше залежати від Заходу. Він зазначив, що на форумі були понад 70 американських представників, однак більшість не афішували участі через «страх, створений адміністрацією Байдена». Попри відсутність конкретних результатів, Дмитрієв сподівається, що до кінця року можливий прорив — у разі просування в переговорах щодо війни в Україні. Першими, за його словами, можуть повернутися американські енергетичні компанії.
Однак у самій Росії вже не всі чекають повернення Заходу. Наприклад, генеральний директор мережі швидкого харчування «Вкусно и точка», яка прийшла на заміну McDonald’s, заявив, що не бажає бачити «золоті арки» знову. «Ми не віримо, що все повернеться, як було. Треба будувати своє», — сказав він.
Попри нещодавні контакти між Путіним і Трампом, санкції залишаються чинними, а жодна західна компанія не повернулась. Більше того, міністр економіки Росії Максим Решетніков визнав: економіка перебуває на межі рецесії. З початку війни Кремль намагається компенсувати втрату західного капіталу за рахунок орієнтації на Китай, Індію та країни Перської затоки. Однак навіть там інтерес до форуму мінімальний: з високопоставлених гостей лише президент Індонезії Прабово Субіанто та міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бін Салман.
На виставкових стендах — гігантські монітори з візією «майбутньої Росії»: швидкісні поїзди, цифрова економіка, незалежність від імпорту. Проте під яскравими банерами — бронетехніка, дрони й воєнна тематика. Навіть у залі для преси стояли бойові машини — нагадування, що війна, хоч і не в центрі уваги, залишається фоном усього, що відбувається.
Показовим став виступ губернатора Самарської області В’ячеслава Федоріщева: «Десять років тому ми обговорювали, як швидше залучити іноземні інвестиції. Сьогодні — як захистити власні технології». Це формулювання відображає зсув мислення російських еліт: від зовнішньої інтеграції — до внутрішньої ізоляції й самозабезпечення.
Російський ринок втратив звичну конкуренцію. Замість західних автомобілів — китайські моделі й Lada. Багато росіян відклали покупку нових машин, сподіваючись, що санкції ослабнуть і ринок стабілізується. Після лютневої телефонної розмови між Путіним і Трампом рубль навіть стрибнув майже на 40% — але поки що без реальних змін.
Нинішній Петербурзький економічний форум — це не про залучення інвестицій, а радше про демонстрацію того, що Росія виживає в новій реальності. Але чи здатна вона не просто вижити, а зростати — велике питання. Без інновацій, без технологій, без партнерств зі світовими лідерами — навіть внутрішній попит не зможе компенсувати втрати.
Натомість відбувається повернення до радянської естетики: червоні стенди, серпи й молоти, патріотичні лозунги. Візія «форуму майбутнього» виглядає швидше як реверанс у бік минулого. Усе це створює враження не розвитку, а стагнації під виглядом незалежності.
