Війна стала для України не лише випробуванням на міцність, а й каталізатором глибоких суспільних змін. Поки країна продовжує боротьбу за своє майбутнє, українці дедалі активніше замислюються над тим, якою має бути держава після завершення бойових дій. Нове опитування Київського міжнародного інституту соціології свідчить: громадяни очікують масштабного оновлення влади, а запит на політичні зміни досяг рекордних показників.
Згідно з результатами дослідження, проведеного з 7 травня по 3 червня 2026 року, 88% українців вважають, що після завершення війни центральна влада має бути перезавантажена хоча б на одному рівні. Це суттєво більше, ніж три роки тому, коли такої думки дотримувалися 73% респондентів.
Особливо помітним є зростання кількості громадян, які очікують змін на рівні глави держави. Якщо у попередніх дослідженнях лише 23% респондентів говорили про необхідність заміни президента після війни, то зараз цей показник зріс майже втричі — до 67%.
Водночас результати опитування не свідчать про втрату легітимності чинної влади під час війни. Соціологи наголошують: більшість українців продовжують виступати проти проведення виборів до завершення воєнних дій. Суспільство демонструє чітке розмежування між ставленням до влади в умовах війни та баченням політичного майбутнього держави після настання миру.
Схожа тенденція спостерігається і щодо інших державних інституцій. Якщо три роки тому перезавантаження Верховної Ради підтримували 69% громадян, то нині таких уже 83%. Ще більш стрімке зростання зафіксоване щодо Кабінету Міністрів: кількість прихильників оновлення уряду збільшилася з 47% до 74%.
Такі цифри свідчать про формування потужного суспільного запиту на нову політичну якість. Українці не лише прагнуть відновлення зруйнованої інфраструктури та економіки після війни, а й очікують модернізації державного управління, нових підходів до ухвалення рішень та появи нових політичних лідерів.
Цікаво, що навіть серед тих громадян, які продовжують довіряти Володимиру Зеленському, дедалі частіше звучать очікування щодо майбутнього оновлення президентської влади. Лише серед респондентів, які повністю довіряють главі держави, меншість — 33% — виступають за зміну президента після війни. Водночас серед тих, хто скоріше довіряє Зеленському, вже 68% підтримують ідею перезавантаження на найвищому державному рівні.
Серед громадян, які не довіряють президенту, підтримка змін є майже одностайною. Фактично переважна більшість цієї категорії респондентів вважає, що після завершення війни країна має отримати нового главу держави.
Соціологи звертають увагу на важливий аспект цих настроїв. Багато українців сьогодні підтримують президента не тому, що повністю задоволені всіма його рішеннями, а тому, що в умовах війни вважають критично важливим збереження внутрішньої єдності. Для значної частини суспільства інституція президента залишається символом державної стійкості та безперервності влади в умовах масштабної загрози.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначає, що значна частина громадян, які нині довіряють Зеленському, водночас допускають необхідність політичних змін після завершення війни. На його думку, багато таких виборців є державницьки налаштованими людьми, які під час війни ставлять на перше місце інтереси країни та консолідацію суспільства, але після настання миру готові підтримати нову генерацію політичних лідерів.
Фактично опитування демонструє появу нового суспільного консенсусу. Українці не прагнуть політичної турбулентності під час війни та не хочуть дестабілізації держави в критичний момент її історії. Проте водночас вони дедалі чіткіше формулюють бачення майбутнього, у якому після перемоги має розпочатися етап глибокого оновлення політичної системи.
Запит на перезавантаження влади сьогодні виглядає не як протестна реакція, а як прагнення до нового етапу розвитку держави. Після років війни суспільство очікує не лише відбудови міст і сіл, а й оновлення політичних еліт, підвищення ефективності державних інституцій, посилення відповідальності посадовців та появи нових управлінських підходів.
Саме тому результати дослідження КМІС можуть стати одним із ключових індикаторів майбутніх політичних процесів в Україні. Вони свідчать про те, що після завершення війни країна, ймовірно, увійде в період масштабних трансформацій, де головним суспільним запитом стане не лише відновлення держави, а й її політичне оновлення.
Опитування було проведене методом телефонних інтерв’ю серед 1000 повнолітніх громадян України, які проживають на підконтрольній уряду території. Соціологи зазначають, що за звичайних умов статистична похибка таких результатів не перевищує 4,1%, що дозволяє вважати отримані дані достатньо репрезентативними для оцінки загальнонаціональних настроїв.
