Коли Європейська комісія представила свій план використати заморожені російські активи на користь України, реакція світових фінансових ринків була негайною. Аналітики застерігають: цей крок може стати новим поштовхом для центральних банків світу активніше переводити свої резерви в золото, уникаючи залежності від західних валют і юрисдикцій.
За планом ЄС, уряди отримають можливість використовувати до 185 мільярдів євро російських державних коштів, заморожених після вторгнення в Україну. Формально конфіскації не буде, але для світових фінансових еліт це вже сигнал: доступ до валютних резервів у доларах чи євро може бути політичним ризиком.
Експерт золотого ринку Росс Норман сформулював це відверто: “Росії відмовили у доступі до власних грошей — і всі центробанки це побачили. Вони роблять логічний висновок — купують золото.”
Після 2022 року центральні банки скуповують понад 1000 тонн золота щорічно — удвічі більше, ніж у попередні п’ять років. Цей тренд уже підняв вартість дорогоцінного металу до історичних максимумів — понад $4000 за унцію. За даними Metals Focus, попит цього року сягне ще 900 тонн, що закріплює золото як найпопулярніший «захисний актив» у світі.
Показово, що у 2024 році золото вперше обігнало євро за обсягами резервів центральних банків, ставши другою після долара складовою глобальних сховищ. Навіть Європейський центральний банк визнав у червневому звіті: сукупна вартість золотих запасів перевищила обсяги американських держоблігацій.
Китай, який офіційно не коментує мотивів своєї політики, скуповує золото одинадцятий місяць поспіль. Його приклад наслідують і країни, що розвиваються, — Індія, Саудівська Аравія, Туреччина. А Польща, попри належність до ЄС, збільшує золоті резерви через ризики війни на своєму східному кордоні.
Золоті злитки у сховищі Національного банку Казахстану в Алмати, Казахстан, 30 вересня 2016 року — Марія Гордєєва
Як пояснює аналітик BullionVault Адріан Еш, “золото — це нічиє зобов’язання. Воно не залежить від боргів чи політики, і тому приваблює центробанки, які турбуються про безпеку своїх активів”.
Іншими словами, чим активніше Захід використовує фінансові санкції, тим швидше решта світу шукає нейтральні активи, що не контролюються Вашингтоном чи Брюсселем.
Якщо план ЄС щодо заморожених російських активів буде реалізований, аналітики очікують нову хвилю купівель золота. Це може ще більше розхитати систему глобальних валютних балансів, де долар і євро досі відігравали провідну роль.
Водночас зростає тенденція репатріації золота — країни вивозять запаси з Лондона, Нью-Йорка чи Парижа назад додому. У 2023 році 68% опитаних у дослідженні Invesco заявили, що тримають золоті резерви у власних сховищах — проти 50% у 2020-му. Це — безпрецедентна зміна довіри до західних фінансових центрів.
Аналітик банку Julius Baer Карстен Менке пояснює просто: “ЄС може користуватися замороженими активами лише тому, що вони лежать у його банках. Інші країни бачать це і прагнуть повернути активи додому.”
Найбільше занепокоєння викликає перспектива, що навіть союзники США починають сумніватися у стабільності західних фінансових інститутів. У Німеччині на тлі нових заяв президента США Дональда Трампа про торговельні суперечки з ЄС знову активізувалися дискусії про повернення німецького золота з Федерального резерву США.
Попри запевнення Бундесбанку, що Федеральний резерв залишається «надійним партнером», політична риторика у Вашингтоні знову підігріла ідею фінансового суверенітету.
Фінансові аналітики вбачають у цьому початок “золотого ренесансу” — повернення золота як головного глобального еталону довіри. Санкції, війна і геополітична невизначеність зробили те, чого не могли десятиліття валютної стабільності: вони зруйнували ілюзію, що паперові резерви — це безпечна гавань.
І якщо Захід продовжить політику використання заморожених активів для фінансування України, наслідком може стати не лише допомога Києву, а й глибоке переформатування світової фінансової системи. У цій системі дедалі більшу роль відіграватиме золото — як символ незалежності від будь-якої політичної волі.
