Розмови між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним у Анкориджі відкрили контури можливого «мирного плану», що передбачає масштабні поступки від України. За даними дипломатичних джерел, Москва готова віддати невеликі ділянки на півночі, але натомість вимагає, щоб Київ повністю залишив Донбас і визнав російські умови.
За інформацією джерел, Путін виключає будь-яке припинення вогню до укладання повного договору. Це суперечить вимогам Володимира Зеленського, адже Україна щодня потерпає від російських ударів.
План Кремля передбачає:
- відхід українських військ з Донецької та Луганської областей;
- збереження нинішніх ліній фронту у Херсонській та Запорізькій областях;
- офіційне визнання анексованого Криму;
- заборону Україні вступати до НАТО;
- офіційний статус російської мови та вільну діяльність РПЦ.
В обмін Росія готова повернути невеликі території у Сумській і Харківській областях – близько 440 кв. км, тоді як лише на Донбасі Україна контролює понад 6,6 тис. кв. км.
Для Києва подібні вимоги неприйнятні. Українське керівництво підкреслює, що Донбас – ключова лінія оборони, відхід з якої відкрив би шлях до нових атак углиб території. Також Україна відкидає будь-яке визнання російського суверенітету над Кримом і вважає це порушенням міжнародного права.
Окрім того, у Конституції України закріплений курс на членство в НАТО, а тому відмова від нього означала б стратегічну капітуляцію.
Президент Володимир Путін та президент Трамп на спільній базі Елмендорф Річардсон в Анкориджі в п'ятницю — Дуг Міллс
Позиція Трампа
Президент США заявив у Fox News, що «угода близька», проте визнав: «Україна має погодитися. Можливо, вони скажуть “ні”». Він також говорив про можливість нових «гарантій безпеки» для Києва за межами НАТО, щось на кшталт «статті 5» Альянсу.
Однак неясно, як саме такі гарантії працювали б на практиці й чи погодяться європейські партнери на створення паралельної системи захисту.
Європейська реакція
Європейські лідери зустріли плани скептично. Франція, Німеччина та Британія наполягають на першочерговому припиненні вогню. Балтійські та північні країни заявили, що «Путіну не можна довіряти», і наголосили: жодних поступок щодо НАТО та українських кордонів бути не може.
Водночас у ЄС визнають, що без активної участі США просунути мирний процес буде складно, тому обережно обговорюють ідею додаткових гарантій безпеки для Києва.
Крім територіальних поступок, Путін прагне зняття частини санкцій. Чи йдеться про американські чи лише європейські обмеження – поки невідомо. Також Москва хоче легалізації РПЦ в Україні, попри заборону на діяльність структур, пов’язаних з Росією.
Ці вимоги не лише політичні, а й ідеологічні – Кремль намагається закріпити свій вплив в Україні та розширити його на культурну й релігійну сферу.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер (ліворуч) та президент Франції Еммануель Макрон були серед європейських лідерів, які опублікували заяви на підтримку України після зустрічі президента Трампа з президентом Росії Володимиром В. Путіним у п'ятниц — Леон Ніл
Ризики для України та міжнародної безпеки
Реалізація такого «плану миру» означала б фактичне узаконення агресії Росії, відмову від частини територій і стратегічних цілей. Це може створити небезпечний прецедент, коли силові методи стають інструментом змін кордонів у Європі.
Для України поступки на Донбасі та щодо НАТО можуть означати довгострокову вразливість перед новими атаками. Для світу – підрив міжнародного права й дестабілізацію регіональної безпеки.
Переговори в Алясці відкрили карту Кремля: мінімальні поступки Росії в обмін на максимальні жертви України. Дональд Трамп називає це «наближенням до угоди», проте для Києва та його союзників така ціна миру є неприйнятною.
Майбутні переговори у Вашингтоні між Трампом і Зеленським покажуть, чи готова Україна взагалі розглядати подібні умови. Але вже зараз очевидно: «мир в обмін на землю» може обернутися лише новим витком війни та посиленням тиску Москви.
