У той час, як за спиною йшла запекла битва за місто Бахмут, загін українських солдатів прорвався через відкрите поле, намагаючись вийти з-під обстрілу російської артилерії.
Але не встигли вони дістатися до безпечного місця, як у них, за їхніми словами, спустило колесо.
Троє солдатів, відомих під позивними “Омар”, “Чіп” і “Бандит”, цілий день у п’ятницю брали участь в українських наступальних операціях на околиці Бахмута на сході України, підриваючи російські танки і бронемашини. Але переживши ще один жорстокий день бою, вони занепокоїлися, що пробите колесо може приректи їх на загибель.
36-річний Омар вискочив з машини і за допомогою викрутки залатав дірку. За мить вони знову поїхали.
Чоловіки, які розповіли свою історію в суботу неподалік від сусіднього містечка Часів Яр, були серед сотень українських солдатів, які останніми днями пішли в наступ навколо Бахмута. За їхніми словами, бої часто були важкими, багато росіян були готові скоріше померти, ніж здатися, навіть будучи оточеними.
Але кожен крок вперед, за їхніми словами, краще, ніж крок назад.
Майже рік Україна просто намагалася втримати Бахмут, в той час як російські війська тиснули на місто з обох боків, одночасно знищуючи – квартал за кварталом – те, що колись було жвавим солевидобувним містом з 80-тисячним населенням.
З часом Бахмут набув надзвичайного значення: він став символом української непокори і рішучості російських лідерів прокласти собі шлях до маленької перемоги в маловідомому куточку східної України.
Минулого тижня українські війська вперше провели серію скоординованих контратак і за лічені дні відвоювали територію на північ і південь від міста, на захоплення якої російським військам знадобилися місяці. Українські солдати сподіваються, що тепер вони переломили хід битви і можуть продовжувати просуватися вперед.
“Все стане краще, коли ми почнемо виганяти цих росіян”, – сказав Омар, який попросив називати його лише за позивним відповідно до військового протоколу.
Але в Бахмуті солдати, які борються за утримання останніх кількох зруйнованих будівель, що знаходяться під їхнім контролем у західному кутку зруйнованого міста, заявили в суботу, що він залишається місцем незрозумілого насильства.
“Про успіхи в самому місті говорити поки що зарано”, – сказав член взводу, який ротувався з Бахмута. Він був одним із 16 солдатів, які чекали на військовий транспорт у Часів Ярі після місячної ротації. “Нам потрібно більше “Джавелінів”, – сказав він, маючи на увазі ракети американського виробництва, що постачаються в Україну. “Російські танки викликають у нас нічні кошмари”.
Часів Яр, що знаходиться приблизно в десяти кілометрах на захід від Бахмута, сам перебуває в облозі, оскільки обидві сторони обмінюються артилерійськими та ракетними залпами. Зараз це наступна лінія оборони України, якщо росіяни візьмуть Бахмут і продовжать просування на захід.
“Наші війська поступово просуваються у двох напрямках у передмісті Бахмута“, – заявила Ганна Майлар, заступник міністра оборони України, у своїй заяві в суботу ввечері. За її словами, активні бойові дії не дозволяють надати точну інформацію про стан боїв, але вона стверджує, що українці “знищують ворога і вже взяли багато полонених”.
“Ситуація в самому місті складніша”, – сказала вона.
Лише з грудня, за оцінками Сполучених Штатів, понад 20 000 російських солдатів загинули в боях в Україні, багато з них – навколо Бахмута, заявив цього місяця речник Ради національної безпеки Джон Кірбі. За його словами, ще 80 000 були поранені.
Зараз українці намагаються скористатися цими втратами, атакуючи позиції навколо міста, які вони втратили взимку, і намагаючись оточити російські війська в руїнах Бахмута.
За даними російських та українських офіційних осіб, російські війська контролюють понад 90 відсотків міста, але українці не дають їм захопити останній клаптик землі і просунутися на Часів Яр.
Під укриттям розбитої автобусної зупинки в Часів Ярі взвод солдатів, який ротувався з Бахмута, не здригнувся, коли поруч гриміла артилерія, що відходила, і падали ракети. Їм довелося зіткнутися з набагато гіршим.
Командир 24-ї мотострілецької бригади з позивним “Принц” повідомив у суботу, що після короткої тактичної паузи російські війська знову почали шалений штурм міста.
“Артилерійський вогонь, ракетні та авіаудари не припиняються ні на хвилину, – сказав він. “Кожен метр міста зараз під обстрілом”.
Бригада оприлюднила фото руйнувань, зроблене безпілотником у суботу, на якому, за їхніми словами, зафіксовано знищення Бахмута. Обриси фундаментів того, що колись було будинками і підприємствами, були оповиті густим туманом, який, за словами бригади, був димом від пожеж і обстрілів. Автентичність фотографії не вдалося підтвердити, але вона збігається зі свідченнями тих, хто побував у зруйнованому місті.
За словами українських солдатів, протягом останнього тижня, іноді двічі на ніч, росіяни використовували запалювальні боєприпаси, щоб змусити їх залишити свої позиції.
Українці стверджують, що ці бомби є фосфорними боєприпасами, які заборонені міжнародним правом для використання проти цивільного населення, але не проти військових цілей, і можуть горіти при температурі понад 1400 градусів за Фаренгейтом.
Запах вогню і диму висів у суботу в Часів Ярі, коли обстріли стрясали долину внизу. На вулицях навколо міста були свіжі воронки від вибухів.
На вулицях було лише кілька цивільних, переважно літніх людей. Вони займалися своїми справами, коли повз них з гуркотом проносився безперервний потік бронетехніки і танків, що йшли в бій.
“Нам так шкода їх, – сказав Марчелло, один із солдатів, про тих небагатьох цивільних, що залишилися в Бахмуті. “Там була поранена 92-річна бабуся, ми поклали її на ноші і допомогли винести”.
Поки вони чекали, коли їх вивезуть у безпечніше місце, вони дізналися, що росіяни за межами міста зазнають низки поразок.
“Нарешті”, – сказав один солдат.
