Польща не передаватиме Україні винищувачі МіГ-29 після того, як Київ, за твердженням польської сторони, відмовився ділитися технологіями виробництва безпілотників. Про це заявив віцепрем'єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш в ефірі програми Gość Wydarzeń на телеканалі Polsat News.
За словами очільника польського оборонного відомства, раніше він запропонував Україні модель співпраці, яку вважав взаємовигідною. Її суть полягала в обміні польських винищувачів МіГ-29 на доступ до українських технологій у сфері безпілотних літальних апаратів.
Як стверджує Косіняк-Камиш, українська сторона спочатку погодилася на запропоновану схему, однак згодом не виконала досягнутих домовленостей.
«Я запропонував, як мені здається, дуже партнерський підхід. МіГи в обмін на дрони. Українці спочатку погодилися, але не виконали цю домовленість, тому МіГів для України не буде, оскільки Польща не має дронів чи можливостей для їхнього використання», – заявив польський міністр.
На думку посадовця, Україна сьогодні має одні з найрозвиненіших у світі технологій у сфері безпілотних систем. Саме тому Варшава розраховувала отримати не лише готові рішення, а й доступ до українських інженерних розробок, виробничого досвіду та ноу-хау, які могли б суттєво посилити обороноздатність Польщі.
Косіняк-Камиш наголосив, що після передачі значного обсягу військової допомоги Україна могла б поділитися частиною своїх технологічних напрацювань.
«Україна має настільки значні спроможності у сфері дронів, що у відповідь на передану їй військову техніку могла б поділитися з Польщею ноу-хау та частково надати доступ до технологій», – зазначив він.
Віцепрем'єр також підкреслив, що нинішній польський уряд займає більш принципову позицію щодо захисту національних інтересів, ніж попередня влада. За його словами, Варшава продовжує підтримувати Україну, однак очікує взаємності та прагне будувати співпрацю на партнерських засадах.
Водночас Косіняк-Камиш наголосив, що не вважає помилкою рішення попереднього польського уряду передати Україні значні обсяги військової техніки на початку повномасштабного вторгнення Росії.
«Вони вчинили правильно, скажу більше: я зробив би так само. Україна тоді була в набагато складнішому становищі», – заявив він.
Питання передачі винищувачів МіГ-29 обговорюється між Києвом і Варшавою вже тривалий час. У липні 2024 року під час візиту президента України Володимир Зеленський до Польщі сторони підписали двосторонню безпекову угоду. Документ передбачав можливість передачі Україні ескадрильї польських МіГ-29 — щонайменше 14 літаків.
Передбачалося, що це стане можливим після того, як польські Повітряні сили отримають нові американські винищувачі Lockheed Martin F-35 Lightning II, які мають замінити радянські бойові літаки.
Наприкінці 2025 – на початку 2026 року польський уряд працював над новим пакетом військової допомоги Україні, до якого планувалося включити бронетехніку та винищувачі МіГ-29.
Втім, у червні 2026 року ситуація змінилася. Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик підтвердив, що передачу літаків призупинено. За його словами, причиною стала відмова української сторони надати доступ до технологій у сфері безпілотників та засобів протидії БПЛА.
Останні заяви польських посадовців свідчать про те, що військово-технічне співробітництво між Україною та Польщею поступово переходить у більш прагматичну площину. Якщо на початку повномасштабної війни рішення про передачу озброєння ухвалювалися насамперед із міркувань термінової підтримки України, то зараз Варшава дедалі частіше говорить про взаємну вигоду, обмін технологіями та захист власних державних інтересів.
Водночас офіційний Київ наразі не коментував заяви Владислава Косіняка-Камиша щодо нібито зірваної домовленості про обмін винищувачів на технології безпілотників. Також невідомо, чи були такі переговори формалізовані документально.
Попри нинішні суперечності, Польща залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки та оборони. Однак останні заяви представників польської влади демонструють, що подальший розвиток двостороннього військово-технічного співробітництва дедалі більше залежатиме не лише від політичної підтримки, а й від готовності сторін до взаємовигідного обміну технологіями, досвідом та оборонними компетенціями.
