Постачання нафти з Росії до Угорщини та Словаччини через трубопровід «Дружба» було відновлено після тимчасового призупинення. Причиною зупинки стала атака українських дронів на насосну станцію у Тамбовській області РФ.
Україна продовжує цілеспрямовано бити по енергетичній інфраструктурі Росії. Продаж нафти й газу забезпечує Кремлю близько чверті доходів державного бюджету, тому атаки на об’єкти енергетики послаблюють фінансування війни.
На відміну від більшості країн Європейського Союзу, які скорочують залежність від російських енергоносіїв, Угорщина та Словаччина зберігають критичну прив’язаність до постачань по «Дружбі». Саме цей маршрут забезпечує більшість потреб їхніх нафтопереробних заводів.
Міністр економіки Словаччини Дениса Сакова підтвердила, що прокачування нафти відновлено у стандартному режимі. Вона висловила сподівання, що вплив тимчасової зупинки на внутрішній ринок буде мінімальним.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто публічно подякував російському заступнику міністра енергетики Павлу Сорокіну за оперативне усунення наслідків атаки.
Угорська нафтова компанія MOL заявила, що виробництво палива не було зупинене, навіть попри тимчасове припинення транзиту. Це свідчить про наявність резервів і певний рівень енергетичної гнучкості.
Це не перший випадок зупинки постачання. У березні 2025 року прокачування по «Дружбі» вже призупинялося через атаку на вимірювальну станцію. Це демонструє зростаючу вразливість радянської трубопровідної інфраструктури перед новими методами війни.
Попри санкції ЄС проти російської нафти, трубопровід «Дружба» залишається винятком. Для Будапешта та Братислави він — єдине джерело великомасштабних поставок, і різка відмова від нього могла б спричинити економічні потрясіння.
Відновлення постачання демонструє подвійність політики ЄС: з одного боку — жорсткі санкції проти Москви, з іншого — залежність окремих членів від російської нафти. Кремль використовує ці протиріччя як важіль впливу в енергетичній дипломатії.
Ситуація довкола «Дружби» показує, що енергетична безпека Європи й надалі буде під загрозою, доки зберігається залежність від російських ресурсів. Українські атаки лише підкреслюють вразливість системи та стимулюють пошук альтернативних шляхів забезпечення енергією.
