Поранені українські солдати, кожен зі своїм болем – фізичним чи душевним, знайшли тимчасовий прихисток у монастирях на горі Афон у Греції. Двадцять два чоловіки подолали понад тисячу кілометрів від Львова, щоб дістатися до духовного центру православного світу, шукаючи відпочинку від травматичних спогадів про фронт.
Як повідомляє газета Дейком, солдати провели чотири дні, мандруючи святими місцями Афону в межах програми психологічної підтримки, організованої українською владою. Монастирі, зведені на стрімких скелях і вкриті зеленими схилами, стали для них місцем душевного спокою та духовного відродження.
Військовий розвідник Володимир Яхторович, 41 рік, причащається отцем Епіфанієм під час богослужіння в храмі монастиря Пантократор на горі Афон, Греція, 26 листопада 2024 року. Александрос Аврамідіс
Реабілітація на тлі стародавніх традицій
Програма передбачала паломництво до десятка монастирів, що розташовані на схилах гори Афон – духовного серця православ’я, заснованого ще в Х столітті. Тут зберігаються традиції, що витримали випробування століть, включаючи сувору заборону на відвідини жінками. Ця місцевість також є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Супроводжував групу український священник, отець Михайло Пасірський, який наголосив на важливості духовної реабілітації для ветеранів: «Багато хто страждає через події останніх трьох років. Це не лише фізичні поранення, але й душевні рани».
Одужаючі українські військові на службі в церкві монастиря Пантократор на горі Афон, Греція, 26 листопада 2024 року. Александрос Аврамідіс
Ціна війни
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося у лютому 2022 року, стало найкривавішим конфліктом у Європі з часів Другої світової війни. За даними ООН, до серпня 2024 року в Україні загинули майже 12 тисяч цивільних осіб, ще понад 24 тисячі отримали поранення. Президент України Володимир Зеленський у грудні 2024 року повідомив про 43 тисячі загиблих військовослужбовців і 370 тисяч поранених. Росія, своєю чергою, не розголошує даних про втрати, однак вважає ці цифри перебільшеними.
Один із ветеранів, 22-річний Іван Ковалик, втратив обидві ноги під час обстрілу на передовій у 2023 році. Попри складнощі, він активно рухався між монастирями на протезах, за підтримки товаришів.
«Це допомогло мені зняти стрес. Я відчув підтримку рідних, друзів, побратимів і держави. Без цього було б неможливо», – поділився Іван своїми враженнями від поїздки.
Український військовий Іван Ковалик, 22 роки, намагається поправити протез ноги після того, як він разом з іншими солдатами, які одужують, відвідав гору Афон, в Урануполісі, Греція, 27 листопада 2024 року. Александрос Аврамідіс
Український військовий Іван Ковалик, 22 роки, сидить на своєму ліжку в монастирі Пантократор на горі Афон, Греція, 26 листопада 2024 року. Александрос Аврамідіс
Духовний прихисток у часи випробувань
Монастирі Афону, з їхньою віковою історією, стали для солдатів місцем, де можна було знайти не лише тимчасову втечу від реальності, але й новий сенс життя. У невеликих каплицях із товстими кам’яними стінами та вузькими вікнами вони брали причастя та молилися за близьких. У вільний час військові спілкувалися, курили та фотографували краєвиди Егейського моря.
Орест Кавецький, чиновник із Львівської області, який допоміг організувати подорож, зазначив, що навіть кілька днів на Афоні можуть замінити рік реабілітації в українських лікарнях.
«Я відчув благодать Бога, велич Афону. Ці дні змінили наше сприйняття», – додав він.
Члени групи українських військових, які одужують, фотографуються в монастирі Симонос Петрас на горі Афон, Греція, 26 листопада 2024 року. Александрос Аврамідіс
Геополітичні нюанси та зв’язки з Афоном
Афон здавна був місцем особливих зв’язків між православними церквами. У 2016 році російський президент Володимир Путін відвідав цю місцину, вшановуючи тисячоліття перебування російських монахів на Афоні. Однак підтримка Грецією України у війні проти Росії змінила динаміку відносин: українські солдати відвідували виключно грецькі православні святині.
Шлях до монастирів пролягав вузькими серпантинами серед лісистих гір, що круто спускаються до моря. На кожному кроці їх супроводжувала унікальна атмосфера Афону – місця, яке поєднує фізичну красу і духовну силу.
Українські солдати залишили Афон з новими враженнями, емоційним підйомом та надією на майбутнє, демонструючи, як духовний шлях може стати невід’ємною частиною фізичної та психологічної реабілітації після війни.
