Попри нові санкції США проти російських нафтових гігантів, Кремль не припиняє спроб впливати на Вашингтон. Спецпредставник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв заявив про «тривалі перемовини» з командою Дональда Трампа та закликав до «усунення причин українського конфлікту».
Спеціальний посланець президента РФ з інвестицій та економічного співробітництва Кирило Дмитрієв підтвердив, що вже третій день перебуває у США, де проводить переговори з представниками адміністрації Дональда Трампа. За його словами, зустрічі були «запланованими заздалегідь» і спрямовані на «економічний діалог між Москвою та Вашингтоном».
Дмитрієв, який має освіту Стенфордського університету та минуле інвестиційного банкіра Goldman Sachs, вважається одним із найзахідніше орієнтованих членів російської еліти. Його контакти у Вашингтоні, за даними дипломатичних джерел, сягають ще часів першої адміністрації Трампа. Саме тому його поява у США на тлі санкційного тиску викликала подив серед аналітиків.
Напередодні Трамп оголосив про санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії — «Роснефті» та «Лукойлу». Це стало різким розворотом політики США, що раніше утримувалися від ударів по енергетичному сектору РФ. Рішення викликало короткочасне зростання світових цін на нафту майже на 5%, а деякі індійські нафтопереробні підприємства почали розглядати скорочення закупівель російської нафти.
Утім, вже за день ціни знову знизилися, адже ринок засумнівався у стійкості нової лінії Білого дому. Аналітики припускають, що Москва намагається саме через Дмитрієва з’ясувати реальні наміри адміністрації Трампа: чи буде санкційний тиск системним, чи лише тимчасовим політичним жестом.
Сам Дмитрієв у Telegram заявив, що «будь-які спроби чинити тиск на Росію безглузді» та що «окремі сили намагаються зірвати діалог між Москвою і Вашингтоном». За його словами, він прагне донести до американських партнерів, що російська економіка «у доброму стані», має «низький рівень боргу» і «готова до стабільної співпраці».
Такі заяви виглядають спробою продемонструвати самовпевненість Кремля після кількох важких економічних років. У 2022 році російська економіка скоротилася на 1,4% після вторгнення в Україну, але у 2023–2024 роках, за офіційними даними, показала зростання на 4,1% і 4,3%. Цьогорічний прогноз Мінекономіки РФ становить лише 1%, що свідчить про поступове вичерпання резервів.
Президент Путін, коментуючи ситуацію, заявив, що Росія «ніколи не підкориться тиску Заходу» і готова дати «нищівну відповідь» у разі ударів по її території. Ця риторика збігається з дипломатичним туром Дмитрієва, який, за оцінками експертів, покликаний зменшити наслідки санкцій та перевірити готовність США до компромісів.
Дмитрієв відомий як один із архітекторів Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), через який Москва до 2022 року активно залучала капітал із Близького Сходу, Азії та Заходу. Після початку війни та санкцій фонд потрапив під обмеження, а його діяльність значно скоротилася. Поїздка Дмитрієва до США може бути спробою «реанімації» каналів впливу через фінансові структури, що мають зв’язки з американським ринком.
Він також заявив, що «вирішення українського конфлікту можливе лише за умови усунення його першопричин». Ця теза перегукується з кремлівським наративом про «зовнішнє втручання» і намагання звинуватити Захід у розпалюванні війни. Такі меседжі, очевидно, розраховані на частину американського політичного спектра, яка схильна до ізоляціонізму.
Американські експерти зазначають, що Дмитрієв може виступати як неформальний канал комунікації між Кремлем і Трампом. У період, коли офіційні дипломатичні контакти практично зведені до мінімуму, подібні «бек-канали» використовуються для тестування реакцій, обговорення санкцій або пошуку формули часткового перемир’я.
Водночас у Вашингтоні наголошують, що будь-які спроби впливу на політику США через бізнес-лобізм є неприйнятними. Джерела у Державному департаменті вказують, що участь російських осіб, підозрюваних у зв’язках із владою, у неофіційних переговорах може трактуватися як порушення санкційного режиму.
Для Росії переговори Дмитрієва — це також спосіб продемонструвати «незламність» перед власним населенням. Після посилення санкцій Кремль намагається створити ілюзію, що США не можуть ізолювати Москву. Проте фактичні результати таких контактів, найімовірніше, обмежуються інформаційним ефектом.
Аналітики зазначають, що сама поява Дмитрієва у США свідчить про намагання Путіна використати економічні аргументи для політичного маневру. Кремль розуміє, що фінансова ізоляція поступово підточує його систему, тому шукає навіть найменші можливості для пом’якшення зовнішнього тиску.
Наразі незрозуміло, чи санкційна політика Трампа матиме довгостроковий характер. Дехто з американських консерваторів закликає «знайти баланс між покаранням і діалогом», але є ризик, що подібна риторика лише підштовхне Росію до подальшої ескалації.
Економічна взаємозалежність між США та Росією нині майже розірвана, але Кремль прагне її відновлення через неформальні канали. Переговори Дмитрієва є спробою повернути бодай частковий доступ до світових фінансових ринків, прикриваючись аргументами про «стабільність» російської економіки.
Зрештою, такі контакти — це не шлях до миру, а чергова спроба Кремля вплинути на політичний курс Заходу. Поки російські війська залишаються на українській території, будь-які заяви про «діалог» і «розуміння» — лише ширма для стратегічного тиску. Захід має пам’ятати: справжня стабільність почнеться лише тоді, коли агресор понесе відповідальність, а не коли йому подадуть руку.
