Росія готується повернутися на Венеційську бієнале — одну з найвпливовіших подій у світі сучасного мистецтва. Після кількох років відсутності через війну в Україні Москва знову представить власний національний павільйон, намагаючись відновити свій культурний вплив і зняти статус міжнародного культурного ізгоя.
Організатори бієнале підтвердили, що Росія братиме участь у виставці 2026 року. У російському павільйоні буде представлено проект під назвою «Дерево вкорінене в небі», у якому беруть участь десятки митців, музикантів і культурних діячів. За попередніми даними, у програмі залучено щонайменше 38 учасників.
Венеційська бієнале традиційно вважається найважливішим майданчиком для демонстрації сучасного мистецтва, де країни представляють свої національні павільйони поряд із масштабною міжнародною виставкою. Саме тому повернення Росії до цієї культурної події має не лише мистецьке, а й політичне значення.
За попереднім аналізом «Дейком», рішення Росії повернутися на Венеційську бієнале є частиною ширшої стратегії культурної дипломатії Кремля. Москва прагне поступово відновити свою присутність у глобальних культурних і спортивних інституціях після періоду ізоляції, що настав після вторгнення в Україну у 2022 році.
На початку війни російська культура опинилася під безпрецедентним тиском. Європейські музеї призупинили співпрацю з російськими інституціями, великі театри скасували виступи російських артистів, а міжнародні конкурси та фестивалі відмовлялися запрошувати представників країни. Такі кроки стали частиною ширшої політики культурних санкцій.
Зокрема, у 2022 році Росію виключили з міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення», а численні культурні проєкти в Європі припинили партнерство з музеями Москви та Санкт-Петербурга. Це створило відчуття культурної ізоляції, яке Москва намагається поступово подолати.
Повернення до Венеційської бієнале відбувається після кількарічної паузи. У 2022 році російські художники, які мали представляти країну, відмовилися від участі після початку війни. Вони заявили, що мистецтво не може існувати поза політичним контекстом, коли мирні жителі гинуть під обстрілами.
У 2024 році Росія також не брала участі у бієнале. Натомість вона передала свій павільйон Болівії. Це рішення тоді сприйняли як символічний жест, що підкреслював складну міжнародну ситуацію для російської культурної дипломатії.
Сьогодні Кремль намагається використати культуру як інструмент відновлення міжнародного іміджу. Представник президента Росії з міжнародного культурного співробітництва Михайло Швидкой заявив, що участь у бієнале демонструє: російська культура не ізольована і спроби її «скасування» зазнали невдачі.
Втім така позиція викликає різку реакцію з боку України. Представники українського павільйону на Венеційській бієнале вважають повернення Росії прикладом використання мистецтва як інструменту інформаційної війни. На їхню думку, культурні події можуть стати майданчиком для політичної пропаганди.
Кейсі Келбо
Кураторка українського павільйону Ксенія Малих заявила, що Росія використовує культурні інституції для формування власного наративу у світовому інформаційному просторі. Саме тому українська експозиція цього року матиме виразний політичний і символічний характер.
Проєкт України на бієнале має назву «Гарантії безпеки». Одним із центральних експонатів стане скульптура оленя, яку довелося демонтувати з парку у східній Україні, щоб урятувати її від руйнування під час бойових дій. Цей образ символізує крихкість культурної спадщини під час війни.
Попри політичні суперечки, організатори Венеційської бієнале традиційно підкреслюють, що виступають проти цензури та культурної ізоляції. Вони наголошують, що мистецтво повинно залишатися відкритим простором для діалогу навіть у періоди міжнародної напруги.
Повернення Росії до міжнародних культурних подій відбувається не лише у сфері мистецтва. Останнім часом російські артисти знову з’являються на великих сценах, а окремі міжнародні організації почали обговорювати поступове відновлення участі російських спортсменів у глобальних змаганнях.
Такі тенденції свідчать про складний процес переоцінки культурних санкцій у світі. Деякі інституції вважають, що повна ізоляція культури не сприяє вирішенню політичних конфліктів, тоді як інші наполягають на необхідності збереження жорсткої позиції щодо держав-агресорів.
У цій ситуації Венеційська бієнале стає символічним полем боротьби між різними підходами до культурної політики. З одного боку — прагнення до відкритості мистецького простору, з іншого — спроби запобігти використанню культури як інструменту політичного впливу.
Для Росії участь у бієнале є можливістю продемонструвати, що країна поступово повертається у міжнародний культурний обіг. Для України ж це ще один майданчик, де можна нагадати світу про війну та її наслідки для суспільства і культури.
Саме тому виставка у Венеції цього року може стати не лише мистецькою подією, а й важливим елементом глобальної інформаційної боротьби. Культурна дипломатія, міжнародне мистецтво, війна в Україні, російська пропаганда, Венеційська бієнале, сучасне мистецтво, культурна політика, міжнародні фестивалі, інформаційна війна та культурні санкції — усі ці фактори формують контекст, у якому розгортається новий етап культурного протистояння.
