Останні заяви міністра оборони США Піта Хегсета стали новим поворотом у дипломатичній грі довкола війни в Україні. На зустрічі з представниками країн, що підтримують Україну, він чітко дав зрозуміти: повернення до довоєнних кордонів 2014 року є «ілюзією» і не повинно бути пріоритетною метою. Така позиція, озвучена від імені адміністрації президента Дональда Трампа, викликала змішані реакції як у Києві, так і серед союзників по НАТО.
Заява Хегсета пролунала на тлі посиленої дипломатичної активності, спрямованої на досягнення миру між Україною та Росією. Водночас вона створила додаткові виклики для української влади, адже питання територіальної цілісності залишається одним із найболючіших для суспільства.
Риторика компромісу: дипломатія замість воєнних дій
Піт Хегсет під час свого виступу в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі наголосив, що президент Трамп прагне завершити війну дипломатичним шляхом. На його думку, спроби України повернути всі окуповані території лише затягнуть конфлікт і збільшать кількість жертв.
«Ми зможемо досягти тривалого миру, лише поєднуючи силу союзників з реалістичною оцінкою ситуації на полі бою», – заявив Хегсет.
Ця теза суперечить позиції попередньої адміністрації президента Джо Байдена, яка наполягала, що рішення щодо територіальних поступок мають ухвалювати виключно в Києві. Україна, зі свого боку, продовжує наполягати на поверненні Криму, Донецька, Луганська та інших тимчасово окупованих територій.
Телефонний дзвінок Трампа і Путіна: старт переговорів?
Одразу після виступу Хегсета Трамп повідомив у соціальних мережах, що провів тривалу телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. За його словами, сторони домовилися про негайний початок переговорів для припинення війни.
Проте найбільше занепокоєння викликала інформація про формат майбутніх зустрічей. Перші переговори можуть пройти в Саудівській Аравії без участі України, що викликає тривогу в Києві.
«Мир без України неможливий. Вирішувати долю нашої країни за нашою спиною – неприпустимо», – наголосив голова МЗС України Дмитро Кулеба.
Політологи вбачають у цьому прагнення Вашингтона знайти спільний знаменник із Москвою, навіть якщо це вимагатиме поступок від Києва.
«Трамп хоче продемонструвати ефективність своєї політики ще до закінчення першого року другого президентського терміну. Він прагне припинити війну, показавши це як особисте досягнення», – зазначає аналітик Марина Коваленко.
Оборонна лінія в Харківській області України, груд. Маурісіо Ліма
Українські ресурси як запорука підтримки
Паралельно з дипломатичними зусиллями США намагаються закріпити свої економічні інтереси. Візит міністра фінансів Скотта Бессента до Києва підтвердив цю тезу. Він заявив, що США готові продовжувати військову підтримку в обмін на доступ до українських природних ресурсів, зокрема до титану, літію та інших стратегічних мінералів.
«Ми прагнемо створити стратегічне партнерство, яке зміцнить українську економіку. Україна має стати центром видобутку критичних матеріалів для світових технологій», – зазначив Бессент.
За даними Геологічної служби США, в Україні зосереджено близько 6% світових запасів титану, а запаси літію можуть забезпечити потреби європейського ринку на десятиліття вперед.
Президент Зеленський у відповідь заявив, що готовий до такої співпраці, якщо вона не зашкодить національним інтересам.
«Ми відкриті для інвестицій, але ресурси України повинні залишатися під контролем держави», – наголосив він.
НАТО: нова роль у європейській безпеці
Під час зустрічі з міністрами оборони країн-членів НАТО Хегсет окреслив ще один важливий аспект – зміщення акцентів у забезпеченні безпеки України.
«Європа повинна взяти на себе більшу відповідальність за оборону континенту. США більше не будуть підтримувати дисбаланс, коли американські платники податків фінансують безпеку Європи», – підкреслив він.
Ця заява знову повернула в публічний простір дискусію про потенційну участь європейських військових у забезпеченні безпеки України. Хегсет запропонував створити «ненеатовську місію» для підтримки стабільності після укладення мирної угоди.
Колишній заступник генерального секретаря НАТО Каміль Гран заявив, що така ініціатива може розділити європейські країни.
«Європі доведеться обирати: або посилювати власні оборонні можливості, або знову покладатися на США. Але очевидно, що американська адміністрація вимагає активніших дій», – зазначив Гран.
Українська позиція: безпека понад усе
Попри міжнародний тиск, Київ не планує відмовлятися від своїх принципових позицій. Володимир Зеленський у черговому зверненні до народу наголосив, що територіальна цілісність України не підлягає обговоренню.
«Наші воїни на передовій щодня віддають життя за кожен метр нашої землі. І ми не маємо права зрадити їхню жертву», – заявив президент.
На тлі цих подій зростає напруження і в суспільстві. За даними опитування Центру соціологічних досліджень, 68% українців вважають неприйнятними будь-які територіальні поступки навіть в обмін на мир.
«Нам потрібен справедливий мир, а не мир ціною капітуляції», – вважає учасник ветеранського руху Андрій Савчук.
Російська реакція: нові атаки і старі вимоги
Кремль уже відреагував на дипломатичні ініціативи США. Російські медіа активно транслюють думку, що Україна має погодитися на територіальні поступки. Водночас російські війська в день візиту Бессента здійснили черговий ракетний обстріл Києва.
«Москва посилає сигнал: будь-які переговори повинні враховувати інтереси Росії», – зазначає військовий експерт Ігор Коваленко.
Путін наполягає на збереженні контролю над захопленими територіями та на офіційному закріпленні «нейтрального» статусу України без членства в НАТО.
Українські державні прапори майорять над могилами десятків воїнів, загиблих у війні з Росією, на кладовищі в місті Васильків, Україна в листопаді. Маурісіо Ліма
Європейська реакція: обережний скептицизм
Країни ЄС відреагували на заяви Хегсета із занепокоєнням. У спільній заяві представники Франції, Німеччини, Іспанії та Великої Британії наголосили, що безпека України має залишатися пріоритетом.
«Справедливий і тривалий мир можливий лише за умови збереження суверенітету України та надання їй гарантій безпеки», – йдеться у заяві.
Міністр оборони Великої Британії Джон Хілі зазначив, що Європа готова посилити підтримку України, але не за рахунок принципових питань безпеки.
«Ми вже надаємо більше допомоги, ніж США, і будемо робити це й надалі», – заявив він.
Підсумок: мирна угода чи пастка для України?
Заяви Піта Хегсета та активізація дипломатичних контактів з Москвою стали новим викликом для України. Адміністрація Трампа прагне якнайшвидше завершити війну, навіть якщо для цього доведеться змінити акценти в переговорних позиціях.
Для України ці події означають необхідність посилити роботу на дипломатичному фронті, щоб уникнути нав’язування невигідних умов. Попри складність ситуації, Київ не полишає надій на справедливий мир, у якому територіальна цілісність держави залишатиметься непорушною.
Чи зможе Україна втримати свої позиції в умовах міжнародних компромісів – питання, яке найближчим часом стане визначальним для майбутнього країни.
