Президент Дональд Трамп прибуває на ювілейний 50-й саміт G7, який відбудеться 15–17 червня 2025 року в Кананаскісі, Альберта. Колись екстравагантний і непередбачуваний його візит 2018 року залишив глибокі розриви між США та західними союзниками, а цього разу відчуття напруженості лише посилилося.
На порядку денному – не лише питання справедливості у глобальній торгівлі та критичних мінералів, а й перспектива обмеження американської військової присутності в Європі та Азії, що змінює звичну архітектуру колективної безпеки.
Торговельна складова саміту цього разу стала центральною для адміністрації Трампа. У квітні його радник з питань торгівлі пообіцяв «90 угод за 90 днів», а термін дії цієї амбіції спливає вже на початку липня.
Хоча рамкові домовленості з Великобританією та Китаєм уже досягнуті, прогрес щодо інших ключових партнерів залишається мінімальним. Невдача з укладенням угод загрожує новими тарифними кроками, які можуть суттєво похитнути фінансові ринки та підсилити протекціоністські настрої.
Окрім торгівлі, напруга навколо безпеки зростає через ескалацію конфлікту в Близькому Сході. Після ізраїльського удару по ядерних об’єктах Ірану в кінці травня обидві країни обмінялися ракетними ударами, що підштовхує світових лідерів шукати шляхи розрядки. «Ми побачимо, що станеться, але я бачу шанси на угоду», – прокоментував Трамп намір обговорити з колегами ситуацію в регіоні.
Не менш гострою темою стане війна в Україні. Український президент Володимир Зеленський очікується на саміті, щоб підкреслити потребу в подальшій підтримці Києва. Представники Канади вже оголосили, що від рішення саміту про надання допомоги Україні залежатиме їхня спільна позиція щодо стримування збройної агресії Росії. При цьому США демонструють готовність переглянути обсяги допомоги, що викликає занепокоєння європейських партнерів, які наголошують на важливості збереження єдності санкцій проти Москви.
Відмова від традиційного спільного комюніке на саміті 2018 року стала символом зростаючої розбіжності між США та іншими країнами G7. Нинішній форум, за даними канадської влади, також може пройти без узгодженого підсумкового документа, оскільки глава Білого дому наполягає на власних підходах до розв’язання глобальних проблем. Цей крок свідчить про подальше ослаблення колективних інституцій, у яких раніше Сполучені Штати відігравали роль «головного модератора».
У питанні Росії Трамп зберігає м’яку лінію, підтримуючи приватні контакти з президентом Путіним і двигаючись у бік скасування обмежень, накладених після анексії Криму 2014 року. Такий підхід викликає сумніви щодо здатності G7 виробити узгоджені рішення щодо глобальної безпеки та дотримання міжнародного права. Політичні експерти застерігають, що без чіткої позиції США подальша ізоляція Росії може бути тимчасовою.
Особливу увагу лідери також приділять критичним мінералам і енергетичній безпеці. З огляду на зростання цін на нафту та газ, яке спричинено як конфліктом в Україні, так і перебоями в поставках із Близького Сходу, країни G7 мають виробити спільні механізми диверсифікації джерел енергії. У цьому контексті Канада та Японія пропонують розширити інвестиції в екологічні проєкти та концепцію «чистих» технологій, що повинно зменшити залежність від вуглеводнів.
Водночас питання міграції, боротьби з наркотрафіком і кібербезпеки залишаються у фокусі дискусій. Американська адміністрація планує підняти тему нелегальної міграції до Північної Америки, пов’язавши її з економічними наслідками торговельної політики. Європейські лідери попереджають, що такі підходи можуть підірвати вже напрацьовані механізми співпраці у цій сфері.
Попри все, Альберта, з її консервативними настроями та енергетичними ресурсами, зустріне Трампа більш прихильно, ніж решту Канади. Проте будь-які ознаки розколу в G7 можуть мати далекосяжні наслідки для трансатлантичного співробітництва. У недалекому майбутньому від результатів цього саміту залежатиме, чи вдасться зберегти єдність «Великої сімки» та убезпечити світ від нових криз.
