Ізраїльська армія 27 квітня завдала удару по житловому району в південних передмістях Бейрута, відомому як Дахія, де знаходяться позиції та інфраструктура шиїтського угруповання Хезболла. За повідомленням прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу та міністра оборони Ізраїля Ісраеля Каца, атака мала на меті знищити об’єкти зберігання високоточних ракет, які, на їхню думку, можуть бути використані проти ізраїльських територій. Офіційний Тель-Авів наголосив, що не допустить посилення Хезболли та спроб використовувати район Дахії як «терористичний притулок».
Президент Лівану Мішель Аун відреагував різкою критикою, заявивши, що ізраїльський удар підриває стабільність країни та загрожує регіональній безпеці. Він звернувся до Франції та Сполучених Штатів як гарантій перемир’я ініційованого в листопаді минулого року, закликавши змусити Ізраїль негайно припинити атаки. Ліванська цивільна оборона повідомила, що пожежні загони швидко загасили полум’я в декількох місцях, а травмованих серед цивільного населення не зафіксовано.
Попри відносне затишшя в районі Бейрута протягом останніх місяців, напруга залишалася високою після того, як наприкінці березня ракети було випущено в бік ізраїльських позицій. Тоді Ізраїль також відповів ударами поблизу столиці, викликавши побоювання про зрив перемир’я, яке було досягнуто в листопаді з допомогою міжнародних посередників. Хоча з того часу бойові дії загалом не набули широкомасштабного характеру, кожен новий інцидент здатен запустити лавину ескалації.
Угруповання Хезболла, підтримуване Іраном, не одразу коментувало ізраїльський удар. Однак у минулому саме ці сили вели низку обстрілів ізраїльської території, спровокувавши відповідь з повітря та артилерії. Територіальна близькість ліванських селищ до Бейрута створює ситуацію, коли удари по військовим об’єктам неминуче зачіпають густонаселені райони, збільшуючи ризик жертв серед мирного населення.
Організація Об’єднаних Націй через свою резиденцію в Лівані висловила стурбованість: Жанін Генс-Плассхарт, спеціальний представник генсека ООН, закликала всі сторони утриматися від дій, здатних підірвати довіру до перемир’я. «Страх перед відновленням масштабного конфлікту зростає з кожним днем», — наголосила вона, звертаючи увагу на важливість підтримки міжнародних зусиль задля стабілізації ситуації.
В контексті ширшого ближньосхідного протистояння події березня–квітня 2025 року пов’язані з відлунням війни в Газі, яка почалася після терактів 7 жовтня 2023 року та ескалації між Ізраїлем і рухом ХАМАС. Паралельно ситуація на південному кордоні Лівану ставала полем взаємодії інтересів Ірану, США та регіональних союзників. З часом ізраїльські війська зменшили присутність у прикордонних зонах, але авіаудари продовжувалися переважно проти військових об’єктів Хезболли.
У квітні колишній заступник спецпредставника США в регіоні Морган Ортагус відвідала Ліван, щоб сприяти контролю над перемир’ям та відбудові країни. Згідно з оцінками Світового банку, економічні збитки Лівану за період обох конфліктів склали приблизно 14 мільярдів доларів, а для повноцінної реконструкції необхідно ще близько 11 мільярдів. Це робить нинішню кризу найруйнівнішою для Лівану з моменту завершення громадянської війни 1990 року.
Водночас ліванська влада декларує плани підпорядкувати всі воєнізовані угруповання центральному уряду, включно з Хезболлою, але конкретних кроків у цьому напрямку не анонсовано. Пізнаваність та вплив Хезболли серед шиїтського населення залишаються високими, а зменшення ролі руху в системі національної безпеки викликає невдоволення як його прихильників, так і суперників.
«Поки не буде проголошено чіткий план роззброєння та інтеграції, перемир’я залишатиметься хитким», — застерігає аналітик із дослідницького центру в Бейруті Рамі Фарес. Відсутність прозорого механізму гарантій безпеки породжує підозри, що будь-яка сторона може скористатися ситуацією для нової хвилі агресії.
Таким чином, останні удари біля Бейрута ставлять під питання перспективу довготривалого перемир’я між Ізраїлем і Хезболлою. З одного боку, Тель-Авів стверджує, що завдає ударів виключно по військових інфраструктурах, але з іншого — ризик цивільних жертв та подальшої ескалації залишається високим. Втративши головну запобіжну умову — взаємне утримання від дій — сторони можуть опинитися на порозі нового кола насильства, яке загрожує вже не лише Лівану та Ізраїлю, а й широкому регіону Близького Сходу.
