Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Поворот Трампа щодо України: риторична підтримка без стратегії та ресурсів

У Нью-Йорку президент США різко змінив тон щодо України, заявивши про шанс повернути всі окуповані території. Та за гучними словами не видно інструментів.


Save
Єгор Данилов
Від
Єгор Данилов
Газета Дейком | 26.09.2025, 20:20 GMT+3; 13:20 GMT-4
Мова публікації: Українська

Без санкцій, фінансів і розвідки така «підтримка» радше вимиває відповідальність Вашингтона, ніж змінює хід війни.

Позиція оголошена під час 80-ї Генасамблеї ООН. Вона створює враження повороту: Україна нібито може перемогти, якщо НАТО забезпечить «сміливість і зброю». Проте сам Білий дім утримався від конкретики, а ключові радники наголосили на неминучості переговорів з Кремлем.

Цей дисонанс формує ризик небезпечної двозначності. Сигнал союзникам звучить так: риторика на боці Києва, а політика — у режимі очікування. Ринок зброї, банки й уряди реагують на бюджети, не на промови. Без рішень про обсяги допомоги курс США залишається туманним.

Колишні й чинні посадовці вказують на розрив між заявами та видатками. Частина програм підготовки військ союзників на східному фланзі скорочується. Суперечливі меседжі підривають стримування, бо Москва тестує межі саме там, де бачить найменше координації і волі.

Британія нагадує: на Кремль діє лише тиск, очолюваний США. Коли Вашингтон «вмикає паузу», Європа підміняє витрати, але не спроможна компенсувати відсутність американської розвідки, логістики і промислових масштабів. Порожнеча системи заповнюється ризиками.

Президент України Володимир Зеленський з президентом Трампом у Нью-Йорку у вівторок. Всього кілька місяців тому пан Трамп розкритикував пана Зеленського в Овальному кабінеті, сказавши йому, що в нього «немає жодних карт» — Даг Міллс

Сенатор Мітч Макконнелл підтримав тональність, але розкритикував практику. Якщо Пентагон блокує навчання і скорочує співпрацю з найбільш уразливими союзниками, це нівелює заяви Білого дому. Підсумок: вимірюйте політику витратами, а не спічрайтингом на самітах.

Для Києва це означає повернення до реальності дефіцитів. Брак грошей, технологій, виснаженість кадрів і потреба в розвідданих — головні вузли, які не розв’язати заголовками. Окремі поставки не замінять довгострокової гарантії фінансування і прогнозованості графіків.

У промові до ООН Володимир Зеленський назвав гонку озброєнь, пришвидшену ШІ та безпілотниками, «найдеструктивнішою» в історії. Водночас запропонував правила для ШІ у війні: підзвітність виробників, аудит логів, «людина в контурі». Це не етика, а новий елемент стримування.

Ключова теза Києва — «без друзів і зброї» право не працює. Резолюції без виконання лишають вакуум, який заповнюють рейдові дрони та крилаті ракети. Саме тому Україна відкриває обмежений експорт перевірених у бою систем, перетворюючи досвід на колективну безпеку.

Відкриття експорту — не комерційний романтизм, а індустріальна дипломатія. Спільні стандарти, сервісні контракти, навчання екіпажів і локалізація виробництва в ЄС стискають витрати коаліції. Альтернатива — розпорошені закупівлі з вищою ціною за однаковий ефект.

Президент України Володимир Зеленський виступає на 80-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй (ГА ООН) у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, США, 24 вересня 2025 року — Джина Мун

Трамп пропонує альтернативні важелі — тарифи проти Москви замість санкцій — під умовою енергетичної «декупляції» Європи від РФ. Але без механізмів імпортозаміщення газу й нафти це перетворюється на політичний лозунг, а не реальний інструмент економічного тиску.

Паралельно Москва зондує ППО НАТО інцидентами з БпЛА та літаками над Польщею й Естонією. Це не випадковості, а перевірка реакції й часу ухвалення рішень. Коли відповідь альянсу неоднорідна, Кремль переносить практики з Донбасу на повітряні коридори Європейського Союзу.

У цій архітектурі невизначеності ключове — стійкість постачань. Україна має переходити від «пожежних» пакетів до багаторічних рамок: боєприпаси, ППО, контрдронові системи, сенсорні мережі, кіберзахист. Інакше противник нав’язуватиме темп і вибиратиме час для ударів.

Європа посилює власні програми, але без США ризикує застигнути у «комфортній недостатності». Виробничі вузькі місця — порохи, ракети ППО, оптика — не розв’язати без американської координації ланцюгів. Спільні закупівлі й взаємозамінність — не гасло, а умова виживання.

Усередині Вашингтона суперечливі сигнали множать транзакційні витрати. Бізнес не розширює виробництво під риторику; йому потрібні контракти. Якщо адміністрація не підпише багаторічні замовлення, ринок боєприпасів і ППО не інвестує в додаткові зміни і склади.

«Яка мета Організації Об’єднаних Націй?» — запитує Трамп. Він стверджує, що все, що робить ця організація, це пише «листи з різкими формулюваннями» та говорить «порожніми словами» — Вінсент Альбан

Те саме з розвідкою. Обмін даними — це не пресрелізи, а сталі протоколи і канали. На полі бою ціна хвилини вимірюється життями. Коли змінні політичні настанови переривають цикли, тактичні вікна закриваються, а стратегічні — не відкриваються вчасно для контрнаступів.

Росія читає цю невизначеність як запрошення до затяжної війни на виснаження. Якщо США «умивають руки», Європа платить більше й довше. Це підриває внутрішню згуртованість ЄС, відкриваючи простір для дезінформації й політичних ревізіоністів на національних виборах.

Звідси й ключовий урок для Києва: розкладати ризики. Максимум взаємозамінності постачань, страхові буфери логістики, диверсифікація калібрів і платформ, інвестиції у власні автопілоти, боєприпаси й сенсори. Чим менше «єдиного вузла», тим нижча вартість збоїв.

Паралельно слід конвертувати «боєву валідацію» у стандарти НАТО. Українські рішення проти антиджамінгу, мережеві сенсорні поля, алгоритми контрдронової оборони мають ставати частиною колективної доктрини. Це зміцнює коаліцію й збільшує попит на «український стек».

Зеленський наголошує: стримування дешевше за ескалацію. Дешева масова зброя змінює економіку війни; оборона дорожчає. Відповідь — не симетрія корпус-у-корпус, а кращий код, розвіддані й мережеві ППО. Інтелект і інтеграція б’ють кількість, коли вони стабільно профінансовані.

Що робити ООН? Формально — небагато: Рада Безпеки заблокована. Практично — майданчик для коаліційних зобов’язань: санкційні «білі книги» компонентів для БпЛА, правила ШІ у війні, спільні фонди страхування логістики. Менше декларацій, більше інструментів виконання.

Військовослужбовець 44-ї окремої артилерійської бригади Збройних сил України стріляє з самохідної гаубиці 2С22 «Богдана» по російських військах поблизу лінії фронту під час російського вторгнення в Україну, Запорізька область, Україна, 20 серпня 2025 року — Максим Кішка

Для США ціна невизначеності зростає. Порожнеча лідерства заповнюється альтернативними центрами — Брюсселем і Пекіном — із власними стандартами і ланцюгами. Якщо Вашингтон відмовиться від стратегічної участі, завтра йому доведеться купувати стандарти «на стороні».

Поворот Трампа на рівні слів можна трактувати як мобілізаційний. Але без пакетів допомоги, санкцій проти технологічних ланцюгів РФ, довгих контрактів ВПК і обміну даними це лише «політика заголовків». Війни виграють ресурси, ритм і дисципліна, а не аплодисменти.

Європі варто пришвидшити «військовий Шенген» для виробництва і транзиту, синхронізувати стандарти ППО, створити постійний механізм фінансування України. Це не альтернатива США, а запобіжник від коливань у Вашингтоні. Страхування ризиків — теж інструмент стримування.

Україна тим часом повинна продовжити дипломатію конкретики: обміни «товар-на-товар» у межах коаліції, локалізацію виробництва боєприпасів, контракти на сенсорні мережі і кіберзахист критичної інфраструктури. Це створює кістяк, що витримає політичні шторми.

Висновок простий і тверезий. «Поворот» без бюджету — це пауза, яку Кремль конвертує в удари. Стримування потребує грошей, сталісті та правил для нових технологій. Хто забезпечить ці три речі, той визначить і довжину війни, і ціну миру для України та Європи.

Мешканці біля багатоквартирного будинку після російського удару в столиці України, Києві, минулого місяця — Фінбарр ОʼРайлі


Єгор Данилов — Кореспондент, який спеціалізується на українській та європейській політиці, економіці, технологіях, культурі та мистецтві, пише про суспільно важливі теми. Він проживає та працює в Україні.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Генасамблея ООН 2025 року, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Цей матеріал опубліковано 26.09.2025 року о 20:20 GMT+3 Київ; 13:20 GMT-4 Вашингтон, розділ: Світові новини, Аналітика, із заголовком: "Поворот Трампа щодо України: риторична підтримка без стратегії та ресурсів". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: