Український президент попередив Генасамблею: без стримування агресора світ увійде в небезпечну епоху автономної зброї та ядерних ризиків. Київ пропонує союзникам свій бойовий досвід і технології, але вимагає правил для ШІ у війні та реальних важелів проти Кремля.
Український виступ на 80-й сесії ГА ООН був ультимативно прямим. Володимир Зеленський заявив: зупинити Росію зараз дешевше, ніж потім з’ясувати, хто першим прикрутить ядерний заряд до «простого дрона». Йшлося не про риторику, а про фізику війни і темпи інновацій.
Президент поставив у центр дебатів штучний інтелект. Розвиток ШІ пришвидшив створення автономних систем ураження, алгоритмічних розвідзасобів і кіберзброї. Без глобальних норм «людина в контурі» перетворюється на фікцію, а помилка моделі — на катастрофу без винних.
Президент України Володимир Зеленський виступає на 80-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй (ГА ООН) у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, США, 24 вересня 2025 року — Бін Гуан
Зеленський запропонував рамку: міжнародні правила застосування ШІ у війні, обов’язковий аудит, прозорість логів і підзвітність виробників. Його теза проста: право не встигає за технологією, а значить, потрібні протоколи запобігання ескалації до того, як станеться «чорний лебідь».
Контекстом промови стали сигнали можливого розширення війни. Україна фіксує порушення повітряного простору НАТО російськими БпЛА та літаками. Це не «інциденти», а зондування меж. Кремль шукає слабкі місця ППО союзників, підвищуючи ставки й розмиваючи червоні лінії.
Окремий блок — геополітика підтримки. Після зустрічі в Нью-Йорку Дональд Трамп публічно допустив повернення Україні всіх окупованих територій і навіть «жорстку відповідь» порушникам повітряного простору НАТО. Але слова без інструментів — це не стратегія, а заголовки.
Вашингтон говорить про більшу відповідальність Європи. Та горизонталь підтримки тримається на логістиці, санкційній дисципліні і виробництві боєприпасів. Якщо США не підсилять експортні ліцензії та фінансування, «повернення» стане довгим і дорожчим для всіх сторін.
У Києва інша оптика: війна — це індустрія рішень. Україна відкриває експорт зброї, що пройшла «бойову сертифікацію», і готова ділитися технологіями: безпілотні системи, РЕБ, контрдронові рішення, сенсори. Формула проста: «наша сучасна зброя — ваша сучасна безпека».
Це пропозиція не лише про ринок. Це спроба закріпити технологічну коаліцію проти ревізіонізму РФ, де стандарти сумісності і спільні закупівлі знижують ціну оборони. Дилема союзників: купувати «перевірене війною» чи продовжувати розпорошені нацпрограми без синергії.
Президент України Володимир Зеленський звертається до 80-ї Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй (ГА ООН) у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, США, 24 вересня 2025 року — Джина Мун
Президент також вказав на провал інституцій. Коли Рада Безпеки заблокована вето агресора, відповідальність переноситься на коаліції охочих: санкції, контроль експорту, страхування ризиків судноплавства, ленд-ліз технологій і довгі гроші для оборонпрому — те, що працює.
Паралельно потрібен тиск на російську оборонку. Вторинні санкції, ембарго на критичні компоненти, деофшоризація «тіньового флоту», криміналізація обхідних схем — ось мова, яку розуміє воєнна економіка РФ. Без цього «втома від війни» стане самореалізованим пророцтвом.
Зеленський назвав чинну гонку озброєнь «найдеструктивнішою» в історії через ШІ. Йдеться не про мегапроєкти, а про дешеву, масштабовану «матрьошку» дронів, що вражають економіку на відстані. Асиметрія вартості робить оборону дорожчою за напад, і це треба змінити правилами.
Практичний рецепт — системи стримування. Спільні «червоні тести» для автономних функцій, обов’язкові обмежувачі ескалації, верифікація ланцюгів постачання й кримінальна відповідальність за експорт небезпечних режимів. Без цього ШІ залишиться «диким Заходом» для найгірших.
Інший фронт — інформаційна безпека. Глибфейки і синтетичний контент уражають довіру виборців і союзницькі коаліції не гірше ракет. Потрібні глобальні правила маркування, швидкі механізми спростувань і криміналізація цілеспрямованих підробок, що завдають шкоди державній безпеці.
У дипломатії вирує прагматизм. Держсекретар Марко Рубіо провів розмову з Сергієм Лавровим, але без конкретики санкцій і військових рішень це радше «зондаж». Віцепрезидент Дж. Д. Венс говорить про «нетерплячість» до Москви — вона має ціну лише разом із важелями тиску.
Європа тим часом переходить від дискусій до замовлень. Програми спільних закупівель боєприпасів, контрдронові «стіни» і прискорення ППО — відповідь на багаторівневу загрозу. Українська ніша — інтеграція своїх рішень у ці програми і локалізація виробництва під стандарти ЄС і НАТО.
Майстерня дронів у підвальному приміщенні в Україні. Якщо мирні переговори зазнають невдачі, ініціатива щодо безпілотників, ймовірно, набуде більшого значення, ніж будь-коли. — Тайлер Хікс
Наземні дрони на передовій — Фото з соцмереж
Відкриття українського експорту озброєнь змінює баланс у Центрально-Східній Європі. Це створює екосистему підтримки через сервіс, оновлення, навчання, спільні випробування. Плюс — сигнал інвесторам: технології з фронту стають комерційним продуктом із масштабом.
Головний висновок для ООН — бездіяльність коштує дорожче за ризик. Якщо світ не обмежить алгоритмічну ескалацію, лінія між терором і війною розмиється. Регулювання ШІ у війні — це не «мода», а новий «ядерний табу» для епохи автономних систем, яке слід створити негайно.
Стримування РФ — це триєдина задача: виснажити воєнну економіку, озброїти Україну до переваги і закрити вікна ескалації в НАТО. Кожен елемент підсилює інший. Вирваний із контексту, він розчиняється в інформаційній піні і лише підживлює апетит агресора до нових кордонів.
Для бізнесу та ринків сигнал теж прямий. Коаліції інвестують у ППО, кіберзахист і контрдронові рішення. Активи російського ВПК — токсичні; ланцюги з санкційними ризиками — недофінансовані. Україна пропонує альтернативу: швидкі цикли R&D, інтероперабельність і бойова валідація.
Моральний вимір залишається ядром. Коли інституції не спрацьовують, саме солідарність і взаємна допомога тримають світову безпеку. Зеленський звернув увагу: «мирні» ілюзії дешеві лише на словах. Реальний мир — це гарантії, ресурси і правила, що роблять агресію беззмістовною.
У підсумку промова в ООН — це не прохання, а план: правила для ШІ, санкційна дисципліна, технологічна коаліція і відкритий оборонний ринок України для союзників. Далі — справа за конкретикою рішень. Чим швидше вони надійдуть, тим коротшою буде війна і нижчою — ціна миру.
Президент України Володимир Зеленський виступає на 80-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй (ГА ООН) у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, США, 24 вересня 2025 року — Джина Мун
