Коли минулого тижня президент Росії Владімір Путін звернувся до вищих економічних чиновників після важкого місяця, коли російський рубль впав до 16-місячного мінімуму по відношенню до долара США, російський президент намагався задати впевнений тон. За його словами, російська економіка знову зростає, а зарплати підвищуються.
Але, незважаючи на браваду, Путін не зміг уникнути згадки про зростаючу слабкість, яка переслідує економіку в міру того, як західні санкції впиваються все глибше, і яка загострилася через падіння рубля.
"Об'єктивні дані свідчать про те, що інфляційні ризики зростають, і завдання стримування зростання цін зараз є пріоритетом номер один", - сказав Путін з ноткою напруженості в голосі. "Прошу колег в уряді і Центральному банку тримати ситуацію під постійним контролем".
"Російський народ ізолював себе від цих політичних подій, але рівень інфляції - це те, від чого він не може ізолюватися, тому що він повинен платити", - сказав Яніс Клюге, економіст Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки. "Це спосіб, у який політика дійсно втручається в їхнє життя, і саме ця частина викликає занепокоєння у російського керівництва. Тому що ніяка пропаганда не змусить це зникнути".
Центральний банк Росії прогнозує, що до кінця 2023 року інфляція сягне 6,5%. Але економісти кажуть, що швидка девальвація рубля може призвести до подальшого зростання цін протягом наступних 3-6 місяців, і рівень інфляції може досягти двозначних цифр до кінця року, навіть після того, як цього місяця Центральний банк в екстреному порядку підвищив ключову процентну ставку, яка зараз становить 12 відсотків, щоб спробувати протистояти цьому.
Оскільки імпорт все ще становить до 40 відсотків середнього споживчого кошика росіян, два нещодавні опитування показують, що росіяни вже почали скорочувати витрати. Одне з них, опубліковане 16 серпня найбільшим російським агентством маркетингових досліджень "Ромир", показало, що 19 відсотків респондентів почали скорочувати покупки основних товарів, таких як зубна паста, пральний порошок і продукти харчування, в липні, порівняно з 16 відсотками місяцем раніше.
Втрата рублем понад третини своєї вартості з листопада минулого року значною мірою є наслідком санкцій, накладених на російський енергетичний експорт наприкінці 2022 року, коли Європейський Союз заборонив більшу частину імпорту російської нафти, а група країн "Великої сімки" наклала обмеження на продаж російської нафти за кордон, постановивши, що її можна продавати не дорожче ніж за 60 доларів за барель.
Хоча російські нафтотрейдери пішли в тінь, розгортаючи фантомні флотилії, які намагаються обійти обмеження, ці заходи в поєднанні з різким скороченням експорту російського газу до Європи позбавили російський бюджет ключового джерела доходів: у першій половині 2023 року доходи від експорту енергоносіїв впали на 47% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Водночас, перехід Росії до сірих каналів імпорту для уникнення експортного контролю - через такі країни, як Туреччина, Китай та держави Центральної Азії - повернув імпорт до довоєнного рівня, що ще більше тисне на рубль.
Російські чиновники борються з трансформаційними економічними наслідками війни Путіна проти України, кажуть аналітики. Уряд подвоїв цільовий показник витрат на оборону на 2023 рік до понад 100 мільярдів доларів, вливши понад 60 мільярдів доларів бюджетних коштів в оборонну промисловість у першій половині 2023 року, згідно з урядовими даними, оприлюдненими цього місяця агентством Reuters, щоб прогодувати свою військову машину.
Видатки підтримали російську економіку від найбільш згубних наслідків західних санкцій, що дозволило Кремлю заявити про повернення до загального економічного зростання, прогнозованого Центральним банком Росії на рівні 1,5-2,5%, а Міжнародним валютним фондом - на рівні 0,7%, після падіння на 2,1% минулого року.
Але це також створює величезний дисбаланс в російській економіці, посилюючи інфляцію, оскільки оборонні підприємства працюють цілодобово, і загострюючи дефіцит робочої сили, викликаний частково мобілізацією призовників на фронт в Україні і сотнями тисяч росіян, які втекли за кордон з початком війни.
Опитування, проведене Інститутом Гайдара в Москві, показало, що 42% опитаних підприємств скаржилися на брак працівників у липні. На знак зростаючого відчаю Путін минулого тижня видав указ про зняття обмежень на працевлаштування підлітків віком від 14 років, щоб впоратися з дефіцитом робочої сили, згідно з переліком президентських указів, опублікованих на сайті Кремля.
"Минулі твердження про те, що санкції призведуть до краху російської економіки, були помилковими тоді і залишаються такими досі", - сказав Марк Собел, який працював заступником помічника міністра з питань міжнародної валютної та фінансової політики в Міністерстві фінансів США, а зараз є старшим радником Центру стратегічних і міжнародних досліджень, аналітичного центру, що базується в Вашингтоні. "Але вплив дій Заходу проти Росії був руйнівним і буде довготривалим".
Незважаючи на вплив обмежень експорту нафти, адміністрація Байдена чинить опір проханням українського уряду знизити верхню межу ціни на нафту з 60 до 30 доларів за барель, оскільки побоюється, що це може спонукати Росію скоротити видобуток нафти і спричинити стрибок цін на газ, що розхитає світову економіку саме в той час, коли Сполучені Штати наближаються до президентських виборів у 2024 році, за словами людей, знайомих з цим питанням, які говорили на умовах анонімності, щоб обговорити внутрішні дискусії. За словами цих людей, будь-який такий маневр також потребуватиме підтримки європейських законодавців і ризикує підірвати підтримку українських військових зусиль.
"Це основна напруга, з якою вони борються", - сказав один із співрозмовників.
Прес-секретар Міністерства фінансів США відмовилася від коментарів.
Олег Устенко, економічний радник президента України Володимира Зеленського, заявив, що для Заходу вкрай важливо вжити колективних заходів. "Нам потрібен значний тиск на верхню межу ціни, інакше у росіян буде достатньо готівки, щоб продовжувати війну", - сказав Устенко.
Еліна Рибакова, старший науковий співробітник Інституту Петерсона та директор міжнародних програм Київської школи економіки, вважає, що без подальшого тиску на російські нафтові доходи російська влада, ймовірно, витримає будь-який сплеск інфляції, навіть якщо показник наблизиться до низьких двозначних чисел.
"Я не думаю, що інфляція стане великою проблемою, якщо тільки уряду не доведеться почати друкувати гроші для підтримки бюджету, - сказала Рибакова. "Якщо буде досягнуто певного успіху у боротьбі з ухилянням Росії від дотримання верхньої межі ціни на нафту, і Путін захоче збільшити соціальні витрати, то це буде складним завданням. Якщо ми побачимо, що дефіцит бюджету на наступний рік становитиме близько 6-7 відсотків ВВП, то це буде непросто".
Інші вважають, що інфляційний вплив вже ставить під сумнів довгострокову стійкість тактики Путіна. Як свідчення нервозності, заступник міністра торгівлі і промисловості Віктор Євтухов цього місяця зустрівся з керівниками роздрібної торгівлі і зажадав від них обмежити будь-яке підвищення цін, повідомила російська газета "Известия".
Зростання інфляційного тиску ризикує перетворити економічні проблеми Росії на політичні, сказав Клюге. "Питання полягає в тому, скільки інфляції російське населення збирається терпіти?"
