Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив: Володимир Путін «готовий зустрітися із Зеленським». Але Кремль висунув умову — всі питання мають бути ретельно опрацьовані експертами, а головне — вирішено питання легітимності українського президента.
Москва наголошує: каденція Зеленського мала завершитися у травні 2024 року, але через війну вибори не проводилися. Російська сторона намагається використати це як аргумент, що угода, підписана нинішнім президентом України, може бути оскаржена у майбутньому. Київ відповідає: Зеленський залишається легітимним главою держави.
Питання зустрічі порушене після саміту у США, де Трамп і Путін уперше за чотири роки провели переговори в Алясці. Дональд Трамп заявив, що готує саміт Зеленський–Путін, а згодом — тристоронню зустріч за участі США. Це мало б стати кроком до завершення найбільшої війни в Європі з часів Другої світової.
Зеленський цього тижня заявив: Київ очікує «сильної реакції» Вашингтона, якщо Путін відмовиться від зустрічі. Президент підкреслив, що Україна прагне домовленостей, але не готова до поступок, які поставлять під загрозу незалежність і територіальну цілісність.
Європейські лідери скептично ставляться до готовності Путіна до миру. Вони вважають, що Кремль лише імітує діалог, намагаючись виграти час. У Брюсселі активно обговорюють, як надати Україні реальні гарантії безпеки в рамках можливої мирної угоди навіть із мінімальною участю США.
Російський міністр звинуватив «коаліцію охочих» — Німеччину, Францію, Велику Британію та Італію — у спробі зірвати прогрес, досягнутий у переговорах на Алясці. На його думку, європейці прагнуть «стратегічної поразки Росії» й використовують гарантії безпеки для ізоляції Москви.
Лавров нагадав про переговори 2022 року в Стамбулі. Тоді Москва пропонувала Україні статус нейтралітету в обмін на гарантії безпеки від постійних членів Радбезу ООН: США, Китаю, Британії, Франції та Росії. Київ відкинув цю ідею, адже вона фактично давала Кремлю право вето.
Ставлячи під сумнів повноваження Зеленського, Кремль намагається делегітимізувати українську владу на міжнародній арені. Це спроба нав’язати нові умови: або Київ погоджується на «компроміс», або переговори блокуються.
Сценарії для України
- Зустріч відбудеться — але під сильним тиском щодо поступок.
- Росія блокує переговори, посилаючись на «нелегітимність» Зеленського.
- Європа та США формують альтернативний формат, створюючи систему гарантій без Москви.
Якщо Захід підтримає сумніви Кремля щодо легітимності українського президента, це може створити прецедент для інших конфліктів. Київ же наполягає: лише український народ вирішує, хто має право вести переговори від його імені.
Заява Лаврова — не стільки сигнал готовності до миру, скільки дипломатичний маневр. Москва прагне поставити під сумнів переговорні позиції Києва й зміцнити власні. Для України ключове завдання — отримати міжнародні гарантії безпеки та не допустити використання «легітимності» як зброї проти себе.
