Російський президент Володимир Путін різко відреагував на плани США та Європи розгорнути багатонаціональні сили для гарантій безпеки України після війни. Виступаючи на Східному економічному форумі у Владивостоці, він заявив, що будь-які іноземні війська, розміщені на території України, будуть розглядатися як легітимні цілі для знищення. Ця заява стала черговою спробою Кремля залякати союзників Києва і підірвати переговори щодо майбутніх гарантій.
Натомість у Парижі президент Франції Еммануель Макрон після зустрічі з Володимиром Зеленським та телефонної розмови з Дональдом Трампом оголосив про створення плану безпекових гарантій. До нього готові долучитися 26 держав. Формат передбачає охорону неба, морських кордонів України, а також розгортання багатонаціональної «силової місії стримування». США, за попередніми даними, готові надати додаткові системи ППО, а також розвіддані й спостережні можливості.
Втім, серед союзників немає повної єдності. Лише Франція та Велика Британія публічно заявили про готовність направити військових на територію України. Інші країни схиляються до непрямої участі — тренувань, постачання зброї та технічної підтримки. Саме до цих вагань і апелював Путін, намагаючись деморалізувати партнерів Києва.
Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів, наголосив, що місія буде масштабною: «Йтиметься про тисячі, а не про кілька військових». Президент закликав союзників пришвидшити ухвалення рішень, щоб гарантії були готові до будь-яких подальших переговорів із Москвою. Для Києва ці домовленості критично важливі, адже Росія неодноразово порушувала попередні угоди, від анексії Криму у 2014 році до повномасштабного вторгнення у 2022-му.
Тим часом бойові дії на фронті тривають. Москва посилила обстріли українських міст, а на сході триває повільне просування її військ. Напередодні російський авіаудар у північній Україні забрав життя двох працівників Данської ради у справах біженців, які займалися розмінуванням. Вісім інших осіб були поранені. Це підкреслило, наскільки крихкою залишається ситуація і як гостро стоїть питання міжнародних гарантій безпеки.
Окрім військових аспектів, Кремль стикається з дедалі відчутнішими економічними проблемами. За даними російських відомств, кілька ключових галузей занурилися в рецесію, а ціни на м’ясо та пальне різко зросли. Дефіцит федерального бюджету за сім місяців 2025 року перевищив $60 мільярдів — у чотири рази більше від прогнозованого. Попри це, Путін намагається применшити масштаби кризи, закликаючи «не слухати інтернет-опіній», а довіряти офіційним експертам.
У цій ситуації Європа та США вбачають у безпекових гарантіях не лише військовий, а й політичний інструмент. Їхня реалізація покликана дати Зеленському впевненість у переговорах і сигналізувати Кремлю, що повернення до старої моделі «порожніх угод» більше неможливе. Попри загрози Москви, дедалі очевидніше: міжнародна місія стане невід’ємною частиною післявоєнної архітектури безпеки України.
