Президент Росії підписав низку законів, спрямованих на посилення покарань за збройний заколот, злочини проти військової служби, а також затвердив нову стратегію протидії екстремізму, яка зосереджується на Україні.
28 грудня Володимир Путін підписав закони, які суттєво змінюють російське законодавство у сфері безпеки та боротьби з внутрішніми загрозами. Як повідомляє газета "Дейком", ці заходи включають підвищення мінімального терміну ув’язнення за заколот до 20 років і повне виключення умовно-дострокового звільнення для осіб, засуджених за тероризм або збройний заколот.
Одним із нововведень стала кримінальна відповідальність для іноземців за "допомогу противнику", що передбачає до 15 років позбавлення волі. Поправки також торкнулися учасників "добровольчих формувань", які відтепер можуть бути покарані за порушення наказів, дезертирство, або здачу в полон, на рівні з військовими.
Розширення боротьби з "екстремізмом"
Російська влада оголосила про нові заходи у боротьбі з "екстремізмом". Згідно із затвердженою стратегією, одним із головних завдань названо "ліквідацію джерел загроз, які виходять із території України". У документі акцентується увага на "соціокультурній інтеграції" окупованих територій України та боротьбі з дестабілізаційними діями, зокрема протестами, які називаються способом поширення екстремізму.
Росфінмоніторинг отримав доступ до банківських даних громадян, підозрюваних у фінансовій підтримці екстремістської діяльності. Ці зміни дають державі нові важелі для виявлення та покарання тих, кого вважають загрозою.
У стратегії наголошується, що особливу небезпеку для стабільності Росії становлять "кольорові революції", фальсифікація історії та ініціативи з "деколонізації" РФ. Для протидії цим загрозам Кремль планує активно поширювати ідеї "історичної єдності народів РФ".
Реакція української сторони
Центр протидії дезінформації при РНБО України заявив, що ці законодавчі ініціативи свідчать про наростання внутрішньої нестабільності в Росії. Підписання законів було оцінене як спроба запобігти повторенню подій на кшталт заколоту, організованого Євгеном Пригожиним.
На думку українських експертів, посилення контролю над громадянами може сприяти наростаючій напрузі всередині російського суспільства. У ЦПД прогнозують, що ці дії можуть мати зворотний ефект, підштовхуючи населення до протестів та, зрештою, до дестабілізації режиму.
Геополітичний контекст
Аналітики вважають, що нові закони та стратегія — це не лише відповідь на внутрішні виклики, але й спроба посилити вплив у інформаційній війні проти України. Москва прагне представити Україну як джерело нестабільності, водночас розширюючи репресивний апарат усередині країни.
Окремо варто зазначити, що підписані закони також мають символічний характер. Зокрема, перейменування міста Ростов у "Ростов Великий" викликає асоціації з намаганнями Кремля підкреслити "велич" у розпал економічної та політичної ізоляції.
Таким чином, дії російського керівництва є спробою забезпечити стабільність режиму в умовах зростаючого тиску — як із боку опозиції, так і міжнародної спільноти.
