Російські медіа та високопосадовці знову заговорили про малоймовірність прямої зустрічі між президентом Росії Володимиром Путіним та президентом України Володимиром Зеленським. Після заяв Дональда Трампа про намір ініціювати такі переговори, Москва відреагувала прохолодно, демонструючи, що контроль над темпом і форматом діалогу залишає за собою.
Американський президент Дональд Трамп заявив, що зробив перші кроки для організації прямої зустрічі Путіна і Зеленського. Проте вже наступного дня російські державні ЗМІ майже не згадали про цю можливість. Натомість вони подали переговори у Білому домі як спробу Трампа змусити Київ і європейських партнерів погодитися на умови Москви.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтерв’ю державному телебаченню дав зрозуміти, що Москва не заперечує проти зустрічі, але лише після «ретельної підготовки». При цьому він зневажливо назвав Зеленського «цей персонаж» і заявив, що Україна повинна змінити закони, які, за версією Кремля, обмежують права російськомовних. Така риторика показує, що Москва продовжує висувати ультиматуми замість реальних компромісів.
Кремлівський радник Юрій Ушаков підтвердив, що після зустрічі у Вашингтоні відбулася розмова між Путіним і Трампом. Обговорювалося залучення більш високопоставлених представників України та Росії до наступних переговорів. Водночас він не згадав про можливу особисту участь Путіна, що демонструє прагнення відтягувати вирішальні кроки.
Раніше Росія та Україна провели три раунди переговорів у Стамбулі. Вони не дали результату, адже Кремль делегував менш впливових чиновників, зокрема Володимира Мединського. Київ та союзники з Європи критикували таку тактику як спробу імітувати діалог без справжнього наміру домовлятися.
Державні медіа в Росії подали зустріч у Білому домі так, ніби «невидима присутність» Путіна визначала перебіг обговорень. На центральному каналі російський депутат Борис Чернишов заявив, що Європа не змогла «перетягнути Трампа на свій бік», підкреслюючи образ Москви як головного гравця. Це типовий приклад інформаційної маніпуляції, спрямованої на внутрішню аудиторію.
Політичні коментатори відзначають: Москва намагається виграти час. Аналітик Андрій Нікулін у своєму Telegram-каналі підкреслив, що Кремль буде наполягати на нових переговорах делегацій, перш ніж допустити можливу зустріч лідерів. Він зазначив, що кожен етап процесу можна безкінечно затягувати під приводом дипломатичних процедур навіть за умов тиску США.
Для Києва така тактика означає небезпеку втрати часу і можливостей. Українська дипломатія намагається донести союзникам, що Кремль грає у виснажливу гру, розраховану на послаблення підтримки Заходу. Європейські партнери, своєю чергою, намагаються знайти баланс між тиском на Москву і підтримкою ініціатив Вашингтона.
Путін не зацікавлений у прямому контакті із Зеленським, адже це означало б визнання українського президента рівним партнером. Для Кремля важливо залишати Україну в позиції залежності та демонструвати, що ключові рішення ухвалюються без участі Києва. Тому Москва віддає перевагу посереднім форматам переговорів.
Найімовірніше, Росія продовжить дипломатичну гру з метою виграти час. Можливий сценарій — нові зустрічі делегацій у нейтральних країнах, після яких Кремль знову уникатиме визначеного результату. Без тиску США та ЄС реальний прогрес виглядає малоймовірним.
Ситуація довкола можливих переговорів Путіна і Зеленського демонструє класичну кремлівську тактику — затягування процесу, висування умов і створення ілюзії діалогу. Для України важливо не дозволити цій грі зруйнувати міжнародну підтримку, адже час працює на Росію. Роль США і європейських партнерів стане ключовою у визначенні, чи перетворяться розмови на реальні кроки до миру.
