Російський президент Володимир Путін висловив готовність до переговорів із новообраним президентом США Дональдом Трампом, аби обговорити можливе врегулювання війни в Україні.
Як повідомляє газета Дейком, у своїй щорічній пресконференції Путін заявив, що Росія готова до компромісів і не висуває попередніх умов для початку переговорів із українською владою.
Сигнали до Трампа: новий етап у дипломатії?
Дональд Трамп, який неодноразово називав себе майстром укладання угод, у передвиборчій кампанії обіцяв швидке припинення конфлікту, але конкретні деталі щодо цього залишаються невідомими.
Путін, відповідаючи на питання американського журналіста, наголосив, що готовий зустрітися з Трампом, якого, за його словами, не бачив багато років.
"Ми завжди заявляли, що готові до переговорів і компромісів," — зазначив Путін. Він додав, що російські війська продовжують просуватися до виконання основних завдань у межах військової кампанії.
Точки дотику та перешкоди на шляху до миру
Проте можливість компромісів залишається туманною. За даними Reuters, Росія не готова до значних територіальних поступок і наполягає на тому, щоб Україна відмовилася від прагнення приєднатися до НАТО.
Путін підтвердив, що переговори можливі лише з легітимною владою України. Для Москви це означає парламент, а чинний президент України Володимир Зеленський повинен пройти перевибори, аби його підпис на будь-якому договорі вважався юридично обґрунтованим.
Люди на щорічній телевізійній прес-конференції президента Росії Володимира Путіна за підсумками року, яка відбулася в Москві, Росія, 19 грудня 2024 року. Олександр Казаков/Sputnik
Історія провалених домовленостей
Путін вказав на попередні переговори, які відбулися на початку війни в Стамбулі. Хоча досягнуті там домовленості так і не були реалізовані, російська сторона готова використати їх як базу для нових переговорів.
Однак багато українських політиків вважають ці домовленості формою капітуляції, яка позбавила б Україну як військових, так і політичних перспектив.
Стан війни: російські здобутки та український опір
З часу початку вторгнення у 2022 році війна забрала десятки тисяч життів, перемістила мільйони людей і спричинила найбільшу кризу у відносинах Москви із Заходом з часів Карибської кризи 1962 року.
Росія, контролюючи близько п’ятої частини території України, намагається зміцнити свої позиції у східних областях, захоплюючи села одне за одним і наближаючись до стратегічно важливих міст.
Попри складність боїв, Путін заявив, що російські війська "рухаються до вирішення основних завдань." Проте він відмовився прогнозувати точні терміни завершення конфлікту.
Економічні наслідки: перегрів чи стабільність?
Путін також визнав, що війна серйозно вплинула на російську економіку, спричинивши перегрів і високу інфляцію.
Водночас він зазначив, що економічне зростання в Росії перевищує аналогічні показники в інших країнах, таких як Велика Британія.
Довготривалі наслідки та перспективи
Путін заявив, що йому слід було раніше розпочати військові дії в Україні, адже це дозволило б Росії краще підготуватися до конфлікту. Окрім цього, він підтвердив прагнення зміцнити незалежність Росії як держави, здатної приймати рішення в своїх інтересах.
Водночас, російський лідер знову згадав про новітню гіперзвукову ракету "Орешник," наголошуючи на її "непереможності" та готовності перевірити її ефективність проти західних систем протиповітряної оборони.
Реакція України та Заходу
На пропозицію Путіна щодо переговорів та ракетних випробувань, Зеленський у Брюсселі саркастично зауважив: "Чи ви вважаєте цю людину адекватною?" Така реакція підкреслює глибокий рівень недовіри між сторонами.
Висновок
Попри гучні заяви про готовність до переговорів, позиція Кремля залишається незмінною: жодних істотних поступок, окрім тих, які відповідають російським інтересам.
Перспективи реальних компромісів між Москвою, Києвом та Вашингтоном виглядають примарними, залишаючи конфлікт без швидкого вирішення.
