Росія дедалі активніше використовує тему ядерної зброї як інструмент політичного та психологічного тиску на Захід. На тлі затяжної війни проти України та відсутності вирішальних військових успіхів Кремль повернувся до риторики, яка має змусити європейські країни сумніватися у подальшій підтримці Києва. Саме такого висновку дійшли західні аналітики, які попереджають: Європі не варто піддаватися на ядерний шантаж, адже саме цього домагається Москва.
Про це пише американське видання The Hill, посилаючись на оцінки експертів із міжнародної безпеки та результати досліджень аналітичних центрів.
Кремль знову робить ставку на ядерні погрози
Останніми місяцями російська влада дедалі частіше повертається до заяв про ядерну зброю. Одним із найгучніших сигналів стало повідомлення Міністерства оборони РФ про переміщення ядерних боєприпасів на польові склади в Білорусі в межах військових навчань.
На думку експертів, такі заяви мають мало спільного з реальними військовими потребами. Їхня головна мета — психологічний вплив на Україну, країни НАТО та політичне керівництво європейських держав.
Експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень Деніел Солсбері наголосив, що Росія свідомо маніпулює темою ядерної загрози, намагаючись посилити тиск на західні столиці та змусити союзників Києва переглянути свою політику підтримки України.
Активність Росії виходить далеко за межі України
Аналітики зазначають, що останнім часом діяльність Росії стала значно ширшою за безпосередню зону бойових дій.
Дослідники вивчили інциденти, пов'язані з активністю російських безпілотників поблизу стратегічно важливих об'єктів у Європі, зокрема тих, що мають відношення до ядерної інфраструктури або оборонних можливостей НАТО.
За їхніми даними, Москва використовує комплексну стратегію, яка поєднує військові, інформаційні та психологічні інструменти впливу.
У центрі уваги — військові бази НАТО
Особливе занепокоєння викликає інформація про діяльність так званого "тіньового флоту" Росії.
За даними авторів дослідження, ці цивільні судна можуть використовуватися не лише для обходу санкцій, а й для збору розвідувальної інформації поблизу стратегічних об'єктів Альянсу.
Серед потенційних цілей називають британські авіабази Фелтвелл, Ферфорд та Мілденхолл. Саме на базі Мілденхолл дислокуються американські військові літаки, здатні нести авіаційні ядерні боєприпаси.
На думку експертів, подібна діяльність спрямована не лише на отримання інформації, а й на демонстрацію того, що Росія здатна створювати додаткову напругу навколо критично важливих військових об'єктів.
Ядерний страх стає інструментом гібридної війни
Не менш тривожною тенденцією аналітики називають появу безпілотників поблизу атомних електростанцій у Європі.
Одним із таких випадків став інцидент біля бельгійської АЕС "Доель", де було зафіксовано кілька безпілотників.
На думку авторів матеріалу, подібні епізоди можуть бути частиною масштабної психологічної операції. Її головна мета — сформувати у європейському суспільстві страх перед можливістю масштабної техногенної або радіаційної катастрофи.
Таким чином Москва намагається переконати європейські уряди, що подальша підтримка України нібито лише підвищує ризики для безпеки всього континенту.
Досвід Запорізької АЕС називають показовим
Аналітики нагадують, що схожу тактику Росія вже застосовувала щодо Запорізької атомної електростанції.
Після встановлення контролю над найбільшою АЕС Європи територія станції фактично використовувалася у військових цілях. Одночасно російська сторона регулярно поширювала заяви про нібито загрозу обстрілів із боку України, створюючи інформаційний фон навколо можливого ядерного інциденту.
Експерти наголошують, що така стратегія була спрямована не лише проти України, а й на європейські держави, які могли почати сумніватися у доцільності подальшої підтримки Києва через побоювання масштабної аварії.
Чому аналітики говорять про "ядерний блеф"
Автори публікації вважають, що активізація ядерної риторики безпосередньо пов'язана зі складною ситуацією для Росії на полі бою.
На їхню думку, Кремль усвідомлює, що реальне застосування ядерної зброї матиме катастрофічні наслідки не лише для світу, а й для самої Росії. Саме тому головною зброєю стає не ядерний удар, а постійне нагадування про можливість його застосування.
Експерти називають таку тактику "ядерним блефом", головною метою якого є не військова перемога, а політичний тиск і спроба вплинути на рішення західних союзників України.
Перед Кремлем залишаються кілька сценаріїв
Аналітики зазначають, що найближчим часом російське керівництво може опинитися перед необхідністю визначити подальшу стратегію.
Серед можливих варіантів вони називають продовження бойових дій проти України, подальшу ескалацію ядерної риторики, активізацію гібридних операцій проти країн НАТО або спроби посилити тиск на Альянс іншими способами.
Водночас експерти не виключають і дипломатичний сценарій, за якого Москва може повернутися до предметних переговорів щодо припинення війни.
На думку авторів матеріалу, незалежно від подальших дій Кремля Європі не варто дозволяти, щоб ядерний шантаж впливав на її стратегічні рішення. Саме стійкість союзників і небажання піддаватися психологічному тиску вони називають одним із ключових факторів безпеки на континенті.
