Росія знову здійснила масштабну атаку на Україну, використовуючи ракети та дрони-камікадзе. Президент Володимир Зеленський заявив, що це була відповідь Кремля на дипломатичні зусилля з пошуку миру. За офіційними даними, у Києві загинуло щонайменше 18 людей, серед них четверо дітей.
У столиці вибухи пролунали вночі, коли більшість жителів перебували вдома. Під завалами рятувальники знаходили тіла загиблих, а десятки поранених було доставлено до лікарень. Мер Києва Віталій Кличко назвав обстріл одним із найпотужніших за останні місяці.
Особливо тривожним став факт пошкодження офісів Європейського Союзу та Британської ради в Києві. Хоча жертв там не зафіксовано, атака продемонструвала готовність Кремля атакувати символи європейської присутності в Україні. ЄС і Велика Британія одразу викликали російських послів для пояснень.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ця атака ще раз підтвердила: Кремль не зупиниться перед нічим, намагаючись тероризувати Україну та тиснути на Захід. Вона пообіцяла новий, уже 19-й пакет санкцій проти Росії, а також активізацію роботи над використанням заморожених російських активів для підтримки України.
Британський прем’єр-міністр Кір Стармер різко засудив атаку, наголосивши, що дії Путіна спрямовані на вбивство дітей і цивільних. За його словами, обстріли демонструють небажання Москви вести реальні переговори та саботаж мирного процесу.
Вашингтон поки утримується від конкретних кроків, але президент США Дональд Трамп зустрічався як із Зеленським, так і з Путіним. Попри це, прориву в дипломатії досі немає. Експерти зазначають, що Москва намагається посилити тиск, поєднуючи воєнні дії з інформаційною кампанією.
Ракетні удари торкнулися й енергетичної інфраструктури. Компанія "Укренерго" повідомила про пошкодження об’єктів, що спричинило відключення електроенергії. У Вінницькій області внаслідок удару по залізничному вузлу 60 тисяч людей залишилися без світла.
З наближенням зими Україна готується до ще потужніших атак на енергетичну систему. Це вже стало частиною стратегії Росії, яка використовує "енергетичний терор" для деморалізації населення. Уряд закликає міжнародних партнерів пришвидшити постачання систем ППО, щоб знизити ризики масових відключень.
ЗСУ повідомили, що під час цієї атаки вдалося збити 563 дрони з майже 600 запущених Росією, а також 26 із 31 ракети. Попри високий рівень ефективності ППО, деякі цілі все ж досягли критичної інфраструктури.
У відповідь українські дрони атакували російські нафтопереробні заводи в Афіпському та Куйбишевському районах. Також зафіксовано випадки використання Росією безпілотних катерів проти українських сил на Дунаї.
Аналітики відзначають, що Кремль намагається нав’язати нову реальність: або Україна поступається територіями, або війна триватиме з дедалі більшими жертвами. Однак Київ і його союзники не демонструють готовності йти на поступки.
Для Європи обстріли стали "чорним дзеркалом", яке нагадало, що війна – це не лише східні регіони України, а й удар по європейській безпеці загалом. Пошкодження офісів ЄС і Британії у Києві є сигналом, що Росія готова атакувати навіть символічні цілі.
Очікується, що ЄС запровадить нові обмеження для російського військово-промислового комплексу, енергетичних компаній і банківського сектору. У Брюсселі дедалі частіше лунають заклики конфіскувати російські активи на користь України. Це може стати переломним моментом у стратегії фінансового тиску на Кремль.
Атака на Київ та інші міста України стала черговим свідченням того, що Росія обрала шлях війни, а не дипломатії. Вона демонструє готовність руйнувати цивільну інфраструктуру, атакувати дипломатичні установи й посилювати енергетичний терор.
Для України головним викликом залишається захист цивільних і енергосистеми, а для Заходу — вироблення єдиної стратегії тиску на Кремль. Наступні місяці визначать, чи зможе Україна зберегти стабільність перед обличчям зими та нової хвилі атак.
