Перший квартал 2025 року ознаменувався суттєвим падінням попиту на нові легкові автомобілі в Україні. Згідно з даними Інституту досліджень авторинку, за січень-березень було зареєстровано лише 14,3 тисячі нових авто. Це на 16,5% менше, ніж у відповідному періоді 2024 року. У середньому дилери реалізовували близько 4,8 тисячі машин на місяць, що майже на тисячу одиниць менше, ніж рік тому.
Це зниження не можна пояснити лише сезонністю чи тимчасовим коливанням попиту. Воно має комплексну природу і відображає ширші соціально-економічні тенденції. Український авторинок, який певною мірою стабілізувався у попередні роки, знову зіткнувся з викликами, які змінюють як споживчу поведінку, так і саму структуру ринку.
Ключовими чинниками зменшення попиту стали фінансова невизначеність, коливання курсу гривні, зростання вартості життя та нестабільна політична ситуація. На тлі цих викликів багато потенційних покупців вирішили відкласти придбання нового авто або звернули увагу на ринок вживаних автомобілів.
Абсолютна більшість нових автомобілів, які з’являються на українських дорогах, надходять з-за кордону. У першому кварталі 2025 року частка імпортованих авто склала 97,3%, що становить 13 868 одиниць. Це свідчить про глибоку залежність українського ринку від зовнішнього виробництва та логістичних ланцюгів.
Попри наявність в Україні кількох автозаводів, обсяг продукції вітчизняного виробництва залишається вкрай низьким — лише 2,7% (389 авто). Це змушує замислитись над перспективами національного автопрому та його здатністю задовольнити внутрішній попит. В умовах глобальної нестабільності й логістичних труднощів, збільшення частки українського виробництва могло б стати стратегією підвищення економічної стійкості.
Проте поки що український покупець залишається орієнтованим на іноземні бренди. І не тільки через престиж чи довіру до якості, а й через обмежений вибір серед вітчизняних моделей. Імпортні авто досі формують основу автосалонних пропозицій у більшості регіонів країни.
Попри загальне зменшення продажів, споживчі уподобання українців залишаються досить сталими. У трійці лідерів за кількістю первинних реєстрацій опинились марки Toyota, Renault та Skoda. Ці бренди вже кілька років поспіль зберігають лідерські позиції, що свідчить про довіру до них з боку покупців.
Серед моделей найчастіше обирали кросовери — Renault Duster і Toyota RAV4. Їхня популярність обумовлена поєднанням доступності, надійності та адаптованості до українських доріг. Кросовери стали своєрідною золотою серединою між седанами та позашляховиками, що й забезпечило їм стабільний попит.
Ці моделі також мають хорошу репутацію на вторинному ринку, що є додатковим фактором при ухваленні рішення про покупку. Інвестуючи в новий автомобіль, споживачі враховують і його потенційну вартість при перепродажі.
Хоча частка авто, зібраних в Україні, залишається незначною, саме ці показники є джерелом обережного оптимізму. У першому кварталі 2025 року лідером серед українських моделей став кросовер Skoda Karoq — 201 одиниця, виготовлена на закарпатському заводі "Єврокар". Це підприємство також випустило 27 моделей Skoda Kodiaq і 26 Volkswagen Crafter.
В умовах непростої економічної ситуації ці цифри мають особливе значення. Вони свідчать про те, що національний автопром, хоч і в складних умовах, усе ще здатен бути присутнім на ринку. Подальший розвиток українських виробничих потужностей міг би стати важливою складовою відновлення економіки та зміцнення внутрішнього ринку.
Втім, для цього потрібна підтримка з боку держави, інвесторів та самих споживачів. Без стабільного попиту внутрішнє виробництво залишатиметься маргінальним явищем, що залежить від вузького кола моделей і обмежених ресурсів.
Падіння продажів нових авто в Україні на понад 16% у першому кварталі 2025 року — не просто статистика. Це віддзеркалення глибших процесів, що відбуваються в економіці, суспільстві та геополітичному просторі країни. Авторинок — це лакмусовий папірець загального стану країни, і нинішні тенденції свідчать про потребу в адаптації та зміні підходів.
Споживачі стають обачнішими, обирають перевірені моделі та все частіше звертаються до вторинного ринку. Водночас національне виробництво має шанс поступово нарощувати присутність, якщо отримає належну підтримку.
Попереду — період пошуку нової рівноваги, де головними чинниками успіху стануть гнучкість, інновації та вміння реагувати на виклики. Український авторинок, як і країна загалом, проходить крізь складний, але потенційно трансформаційний етап розвитку.
