Президент Трамп офіційно підтвердив проведення масштабного бомбардування Ірану, заявивши про повне руйнування ядерних об’єктів, серед яких підземний комплекс у Фордоу та центри збагачення у Натанці, завдяки ударам бомбардувальників B-2 й запуску TLAM крилатих ракет з підводних човнів.
Одночасно Білий дім не надав публічних доказів знищення зазначених ядерних об’єктів, що викликає запитання щодо прозорості даних і майбутніх оцінок розвідки.
Американський лідер наполіг на тому, що операція мала лише обмежену мету — ліквідацію потенційно загрозливих ядерних програм, але попередив Тегеран: або мирні переговори, або ескалація конфлікту з подальшими ударами високоточними засобами у будь-який момент.
У своїй телевізійній промові Трамп закликав Іран «негайно домовлятися», водночас обіцяючи подальше розширення військової кампанії, якщо мирні переговори не принесуть результатів.
Американський президент, відомий своїм прагненням уникати довготривалих воєн, переконаний, що стримуюча сила США на Ближньому Сході залишиться «обмеженою й точною», однак військові аналітики застерігають про ризики лавиноподібного реагування з боку Тегерану та їхні удари по американських базах у регіоні. Іранські офіційні особи вже пригрозили реталіацією, вказуючи на можливість атак на військові об’єкти та інтереси США у Перській затоці.
Серед трьох об'єктів, які, за словами президента Трампа, були атаковані в суботу ввечері, були два основні центри збагачення урану Ірану. Maxar Tech
Після оприлюднення результатів операції Білий дім почав готуватися до потенційної хвилі наслідків. За словами радників, адміністрація Трампа розробляє декілька сценаріїв розвитку подій, включно з додатковими ударами по залишкових ядерних об’єктах та логістичних ланцюгах постачання, які могли б відновити потужності збагачення. Водночас оголослено про посилення оборонного угруповання у регіоні — додаткові кораблі ВМС США прямують до Ормузької протоки, а Patriot-засоби розгортаються поблизу союзників у Перській затоці.
Реакція міжнародної спільноти була неоднозначною. Ключові партнери США в Європі висловили занепокоєння з приводу швидкості ухвалення рішення й відсутності консультацій із Конгресом, тоді як Ізраїль відзначив «безпрецедентне партнерство» з Вашингтоном. При цьому Державний департамент закликав до об’єднання зусиль на шляху до дипломатичного врегулювання, водночас визнаючи право США на самозахист. У наступні тижні очікується засідання Ради безпеки ООН для обговорення ескалації ситуації у Близькому Сході.
Аналітики наголошують на ризику розгортання третьої фази операції: удари по об’єктах протиповітряної оборони Ірану та інфраструктурі нафтового сектору, що потенційно може спровокувати різкий стрибок цін на енергоносії. У такому разі, економічні наслідки ударять не лише по регіону, а й по світовій економіці. При цьому експерти прогнозують збільшення витрат на військову операцію, яке може вплинути на бюджет США і стати предметом гострої дискусії в конгресі восени.
Наступним кроком адміністрація Трампа вважає активізацію розвідувальної співпраці з союзниками та збільшення санкцій проти ключових іранських чиновників і компаній. Планується запуск нових кібератак на ядерні об’єкти Тегерану з метою унеможливити відновлення збагачувальних потужностей, а також блокада іранських танкерів у міжнародних водах. Якщо ці заходи не зупинять відновлення ядерної програми, можливі широкомасштабні військові удари по інших стратегічних цілях.
Президент США Дональд Трамп йде після звернення до нації в Білому домі у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 21 червня 2025 року, після ударів США по ядерних об'єктах Ірану. Карлос Баррія
Внутрішньополітична ситуація у США після оголошення бомбардування Ірану залишається напруженою: Конгрес розділився на тих, хто підтримує дії виконавчої влади в ім’я національної безпеки, і тих, хто вимагав голосування за право використання військової сили. Демократичні законодавці засудили відсутність узгодження з Конгресом, а частина республіканців висловила стурбованість через можливі наслідки для американських військовослужбовців за кордоном. Очікується, що в липні відбудуться слухання у комітетах, присвячені оцінці легітимності операції.
Для Ірану головним завданням стане демонстрація сили союзникам у регіоні та спроба залучити Росію та Китай для пом’якшення нового пакету санкцій. Тегеран уже звернувся до союзників із проханням про політичну підтримку у міжнародних організаціях. У найближчі місяці варто очікувати серії дипломатичних раундів, але за умови відсутності сигналів про готовність США до мирних переговорів будь-які ініціативи будуть приречені на невдачу.
Отже, ухвалене рішення Трампа про бомбардування Ірану не лише призведе до подальшої ескалації конфлікту на Близькому Сході, а й сформує новий баланс сил у регіоні. Майбутні дії Тегерану та позиції американського Конгресу визначать, чи вдасться досягти довготривалого врегулювання, чи війна розгорнеться із ще більш руйнівними наслідками. Відтепер ключовим завданням світової спільноти стане підтримка реального діалогу і недопущення розповсюдження ядерної загрози.
