За три роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну політика США зазнала кардинальних змін. Якщо адміністрація Джо Байдена діяла за принципом жорсткої ізоляції Кремля, то Дональд Трамп, повернувшись до Білого дому, швидко взявся за "переговори миру", в яких Україна не бере участі.
Переломний момент: переговори в Ер-Ріяді
Зустріч представників США та Росії, що відбулася у столиці Саудівської Аравії, стала першим офіційним контактом між двома державами щодо війни в Україні за нової адміністрації Трампа.
Ключові моменти переговорів:
- Відновлення дипломатичних місій між Вашингтоном і Москвою.
- Формування переговорних команд для подальших зустрічей.
- Відсутність України та європейських союзників у переговорах.
Натомість адміністрація Трампа ще до переговорів зробила низку несподіваних заяв:
- Відмовила Україні у перспективах вступу до НАТО.
- Назвала ілюзією повернення Києвом 20% окупованих територій.
- Фактично визнала Росію "повноцінним партнером" у дипломатичному діалозі.
Такі дії викликали хвилю критики не лише в Україні, а й серед європейських союзників США.
"Україна без України": чому Київ відсторонено?
Відсутність українських представників на переговорах стала одним із найскандальніших моментів. Протягом трьох років війни Вашингтон і НАТО наголошували: "Нічого про Україну без України". Однак цей принцип, схоже, більше не є обов’язковим для нової американської адміністрації.
Президент Володимир Зеленський навіть скасував запланований візит до Саудівської Аравії, аби не "узаконювати" ці переговори. Водночас він застеріг Вашингтон, що Україна не прийме жодної угоди, нав’язаної без її участі.
Росія отримує поступки без жодних поступок у відповідь
Найбільше занепокоєння викликає те, що Москва фактично отримала ключові дипломатичні поступки без будь-яких зобов’язань зі свого боку:
- Кремль повертається до переговорного процесу на рівних із США, що розмиває ефект санкцій та дипломатичної ізоляції.
- Російське вторгнення більше не розглядається у Вашингтоні як проблема, що потребує виключно військового вирішення.
- Москва не зробила жодних кроків у відповідь, таких як відведення військ чи хоча б припинення атак на українські міста.
Як зазначає ексрадник Обами Бретт Бруен:
"Трамп перетворив Росію з міжнародного ізгоя на стратегічного партнера всього за кілька днів. Це має свою ціну."
Чи можлива угода Трампа з Путіним?
Попри всі дипломатичні кроки, залишається відкритим питання: чи дійсно Трамп прагне реального миру, чи ж його дії – лише передвиборчий маневр?
Експерти застерігають:
- Росія не демонструє намірів поступатися територіями, які вона окупувала.
- Європейські країни побоюються, що Трамп може погодитися на "заморожений конфлікт", який послабить Україну та поставить під загрозу безпеку всього регіону.
- Кремль може використати цю ситуацію для зміцнення своїх позицій на міжнародній арені.
Литовський розвідник Даріус Яунішкіс заявив:
"Путін не зупиниться на Україні. Його кінцева мета – розширення впливу в Європі."
Як реагує Європа?
Оскільки США змінили курс, деякі країни ЄС розглядають можливість введення миротворчих сил на територію України, щоб гарантувати дотримання будь-яких майбутніх домовленостей.
Хоча Трамп заявив, що "не заперечує" проти такої ініціативи, російський міністр закордонних справ Сергій Лавров одразу ж дав зрозуміти: Москва не допустить присутності військ НАТО в Україні.
Висновок: що чекає на Україну та Європу?
Переговори США та Росії стали тривожним сигналом для Києва та його союзників. Якщо політика Трампа полягатиме у "швидкому мирі" шляхом поступок Путіну, це може означати:
- Фактичну легітимізацію російських загарбань.
- Ослаблення європейської безпеки.
- Послаблення єдності Заходу перед обличчям російської агресії.
Україна продовжує наполягати: переговори можливі лише за її безпосередньої участі. Але чи дослухається до цього Білий дім? Від цього залежатиме не лише майбутнє війни, а й баланс сил у всій Європі.
