Російсько-Українська війна | Мюнхенський саміт | Американо-російські переговори | Чи справді мир можливий?
Нові переговори між США та Росією в Саудівській Аравії обурили Президента Зеленського, який протестує проти виключення України. Скасувавши візит до Ер-Ріяда, він попереджає про «афганський сценарій», якщо долю України вирішуватимуть без неї. Цей огляд висвітлює деталі переговорів, реакцію Києва й міжнародний контекст.
I РОЗДІЛ
ВИТОКИ КОНФЛІКТУ ТА ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ СИТУАЦІЇ
Перші роки Російсько-української війни стали випробуванням для України, яка стикнулася з масштабною воєнною агресією та загрозою втрати суверенітету. На тлі напружених відносин із Росією, що тривають з 2014 року, дипломатичне врегулювання залишається одним із ключових прагнень української влади, зокрема й Президента Володимира Зеленського. Війна в Україні не лише забрала життя десятків тисяч цивільних та військових, а й стала каталізатором численних проблем: економічного падіння, масштабних потоків внутрішньо переміщених осіб, а також руйнування довіри до міжнародних інституцій, що мали би забезпечувати мир і порядок у регіоні.
Під час повстання у 2014 році на Майдані міліцейські снайпери стріляли в натовп, залишаючи тіла розкиданими на тротуарах у центрі Києва. Сергій Пономарьов
Водночас загальне невдоволення бойовими діями дедалі частіше висловлювали західні партнери, які прагнули знайти дієве рішення, щоб зупинити кровопролиття й уникнути глобальної ескалації. Регулярні мирні переговори, скликані за участі ЄС, США та представників світової спільноти, в різні періоди мали на меті відвернути подальше просування російських військ. Але незважаючи на зусилля, формальний діалог часто гальмувався через небажання Кремля йти на поступки, а також через побоювання інших країн щодо посилення санкцій чи реакцій з боку Москви.
Останнім часом у пресі шириться думка про те, що США, намагаючись пришвидшити процес завершення конфлікту, почали вести прямі переговори з Росією. Цей крок, однак, викликав обурення України: учасників бойових дій із самого серця конфлікту, тобто українців, свідомо залишили за дужками. Президент Зеленський, незважаючи на свою схильність до дипломатичних методів, неодноразово наголошував на тому, що будь-яке вирішення війни без українського голосу є неприйнятним і приреченим на провал.
Делегація США, включаючи держсекретаря Марко Рубіо, сидить другий зліва, зустрічається з представниками Москви, включаючи російського міністра закордонних справ Сергія В. Лаврова (праворуч), у Саудівській Аравії у вівторок. Фото басейну Евелін Хокштайн
Нещодавня зустріч у Саудівській Аравії, котра відбулася між американською й російською делегаціями, стала виразним підтвердженням того, як геополітичний конфлікт може набувати нових форм. На цій зустрічі, за словами представників Державного департаменту США, йшлося про відновлення нормальних відносин із Росією. Водночас українське керівництво не було запрошене до Ер-Ріяда, що викликало шквал критики з боку Києва. Особливо болісно це сприйняли ті українські громадяни, які зазнали втрат унаслідок російської агресії та чекають на компенсації й репарації з боку держави-агресора.
На думку деяких експертів, така модель перемовин нагадує ситуацію навколо Афганістану, коли США уклали угоду з представниками Талібану, практично виключивши офіційний уряд Афганістану з переговорного процесу. В контексті війни в Україні ці паралелі виглядають особливо тривожно, оскільки нагадують, що результати непродуманих домовленостей можуть призвести до нового витка конфлікту, ще більш руйнівного для регіону.
II РОЗДІЛ
РЕАКЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА ЗЕЛЕНСЬКОГО ТА СКАСУВАННЯ ВІЗИТУ
Президент Зеленський у своїх виступах неодноразово доводив, що Україна має повноцінне право вирішувати власну долю, адже це країна, яка зазнала безпосереднього удару від російської агресії. Попри намагання зберегти зважену позицію у відносинах зі Сполученими Штатами, український лідер відкрито заявив про своє обурення тим, що перемовини в Ер-Ріяді не передбачали участі українських представників. Зеленський переконаний: будь-які мирні переговори чи пропозиції, що стосуються війни в Україні, мають відбуватися за участю самої України.
Президент України Володимир Зеленський, поруч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Зліва - президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, праворуч - прем'єр-міністр Великобританії Кейр Стармер. Даг Міллс
Відомо, що після завершення зустрічі у Саудівській Аравії Президент України планував офіційний візит до Ріяда, аби обговорити з американськими та саудівськими високопосадовцями питання безпеки та гарантії захисту цивільного населення на сході України. Однак цю подорож було раптово скасовано. Такий демонстративний крок став чітким сигналом для міжнародної спільноти: Київ не згоден миритися з роллю пасивного спостерігача.
Рішення Зеленського скасувати поїздку мало також емоційний підтекст: Україна втомилася від відчуття, що у світових політичних колах долю війни можуть вирішувати без безпосередніх учасників конфлікту. Більше того, Зеленський зауважив, що не бажає опинятися у ситуації збігу обставин, коли зустріч відбувається за тими самими дверима, де перед тим домовлялися без України. Таким чином, він посилив меседж про повну неприйнятність сценарію «вирішувати долю України без України».
Численні оглядачі розглядають таку поведінку Президента як спробу підштовхнути США та їхніх західних партнерів до чіткого визначення позиції. Київ чекає від Вашингтона твердих гарантій безпеки, зокрема перспектив вступу в НАТО чи розгортання миротворчих контингентів уздовж лінії фронту. Водночас Зеленський неодноразово заявляв про необхідність забезпечити міжнародне правосуддя, залучивши до відповідальності осіб, причетних до воєнних злочинів проти українських громадян.
На фото, наданому прес-службою 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, українські військовослужбовці готуються до обстрілу з РСЗВ БМ-21 «Град» позицій російської армії поблизу Часового Яру Донецької області, Україна, у суботу, 15 лютого 2025 року. Олег Петрасюк
Окрім того, дані з останніх звітів уповноважених організацій свідчать про високий рівень ескалації на сході України: за даними ООН, з початку конфлікту кількість загиблих цивільних осіб перевищила 14 тисяч, поранених — іще більше. Безпосередньо вплинуло й масове використання Росією ракетних обстрілів українських міст. Цей факт ще більше підкреслює, що будь-які компроміси з Росією, укладені без урахування позицій Києва, можуть бути сприйняті суспільством як зрада національних інтересів.
III РОЗДІЛ
ПОЛІТИЧНИЙ КОНТЕКСТ ТА МІЖНАРОДНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Ситуація, що склалася довкола переговорів у Саудівській Аравії, доводить: геополітична шахівниця ніколи не зупиняє свого руху. США, прагнучи закріпити своє лідерство у світовій політиці, намагаються знайти шлях до порозуміння з Росією, аби уникнути подальших витрат і ризику відкритого конфлікту з ядерною державою. Однак Москва, на думку багатьох експертів, намагається використати будь-які мирні переговори заради легітимізації своїх досягнень на фронті. Це створює небезпечний прецедент, коли інтереси жертви агресії — України — відсуваються на другий план.
Європейські лідери намагаються знайти єдину відповідь на потрясіння, викликане другим терміном Трампа Людовік Марін
Критики такого підходу звертають увагу: російсько-українська війна перейшла у фазу, де Росія повільно, але наполегливо просувається на Донбасі, а Київ втрачає ресурси та можливості для швидкого контрнаступу. Фахівці з питань безпеки наголошують, що з огляду на нинішній баланс сил жоден з варіантів не передбачає швидкої перемоги на полі бою. Тож логіка «замороженого конфлікту» не влаштовує ні Україну, ні світову спільноту, яка остерігається нових хвиль санкцій і нестабільності на ринку енергоносіїв.
Однак президент Зеленський прямо заявляє, що готовий до дипломатичного врегулювання тільки за умови забезпечення надійних гарантій безпеки для України та встановлення справедливості, включно з компенсаціями та репараціями. Його позиція не в останню чергу посилена підтримкою західних партнерів, які продовжують надавати допомогу Україні у вигляді військової техніки та фінансових ресурсів. За офіційними даними Міністерства фінансів України, загальна зовнішня підтримка за час конфлікту перевищила 50 мільярдів доларів США, що дозволяє країні втримуватися на плаву і продовжувати бойові дії.
Макрон вітає прем'єр-міністра Великобританії Кейра Стармера перед неформальною зустріччю європейських лідерів для обговорення України та європейської безпеки в Єлисейському палаці в Парижі в понеділок. Людовік Марін
Утім, навіть серед держав Заходу зростають голоси тих, хто вважає, що затяжна війна може негативно вплинути на європейські та американські бюджети й внутрішню політичну ситуацію. Хтось воліє швидшого припинення бойових дій, хтось закликає зберігати тиск санкцій на Росію та не дозволяти їй легітимізувати свої дії. В цьому складному контексті мирні переговори можуть стати вирішальним чинником, однак ключовим залишається питання, чи буде почуто голос України.
Український батальйон спецназу під час навчань цього місяця на Донбасі на сході України. Тайлер Хікс
Якщо ж Україна не отримає тих безпекових гарантій, на які вона розраховує, нові домовленості з Росією будуть приречені повторити долю угод, які у минулі роки неодноразово порушувала Москва. Тому для Зеленського залишається принципово важливим, щоб мирний процес насправді став «формулою справедливості», коли сторони війни досягають балансу, а Україна зберігає суверенітет і має змогу вимагати міжнародне правосуддя за злочини, вчинені під час вторгнення.
IV РОЗДІЛ
ЕКОНОМІЧНІ ТА ГУМАНІТАРНІ НАСЛІДКИ, ПОЗИЦІЯ ЕКСПЕРТІВ
Наслідки конфлікту залишаються катастрофічними для всієї країни. Згідно з опублікованими звітами Світового банку, ВВП України в 2022 році знизився більш ніж на 30%, що є рекордним показником за останні десятиліття. Сотні промислових підприємств скоротили виробництво або припинили роботу, а тисячі маленьких та середніх бізнесів не пережили втрату ринків збуту та руйнування інфраструктури. Паралельно із цим значні території, особливо в зоні активних бойових дій, перетворилися на зони гуманітарної катастрофи, де люди залежать від волонтерів та міжнародних гуманітарних організацій.
У контексті переговорів про припинення вогню питання економічного відновлення стоїть особливо гостро. За підрахунками Міністерства економіки України, для відбудови зруйнованих регіонів знадобиться щонайменше 750 мільярдів доларів протягом найближчих 10 років. Мова йде про інфраструктуру, житлові квартали, лікарні, школи, дороги та енергетичні об’єкти. Президент Зеленський раніше висловлював ідею, що такі кошти можуть бути частково покриті за рахунок репарацій від Росії, якщо міжнародні суди визнають провину агресора і стягнуть компенсації на користь української держави.
Робітники в п'ятницю на вершині конфайнменту на Чорнобильській атомній електростанції, яку, за словами української влади, минулого тижня вразив російський безпілотник. Українські безпілотні літальні апарати з вибухами наразі завдають більшості втрат росій Брендан Хоффман
За словами одного з провідних українських економістів, «якщо Захід перестане підтримувати Україну, а мирні переговори з Росією відбуватимуться без урахування наших інтересів, то найближче десятиліття може стати роками стагнації та соціальних потрясінь». Уряд же наголошує: будь-які угоди повинні забезпечити не лише припинення вогню, а й реальний механізм фінансової відповідальності Росії за завдані збитки. Адже без серйозних фінансових вливань, а також гарантій безпеки інвесторів, приватний бізнес не наважиться відбудовувати промислові об’єкти на сході України.
Водночас гуманітарна складова залишатиметься на порядку денному і після завершення активної фази бойових дій. Понад 14 мільйонів українців стали вимушеними переселенцями, частина з них — біженцями, які знайшли притулок у країнах ЄС. Повернення цих людей, їхня адаптація та відновлення соціальних зв’язків вимагатимуть і часу, і значних ресурсів. Світова спільнота, за оцінками експертів, має бути готова до довготривалого процесу реабілітації постраждалих регіонів.
Очевидці бойових дій, з якими вдалося поспілкуватися журналістам, розповідають про трагедії, що сталися під час обстрілів житлових кварталів. Один із мешканців Києва згадує, як посеред ночі змушений був зі своєю сім’єю шукати укриття від ракетного удару. Такі історії з різних куточків країни наголошують: лише припинення обстрілів і встановлення довготривалого миру допоможе уникнути подальших жертв серед цивільних. Проте надійний мир можливий лише тоді, коли мирні переговори будуть враховувати українські національні інтереси і включатимуть механізми покарання за воєнні злочини.
Президент України Володимир Зеленський, віце-прем’єр-міністр України Олексій Чернишов, голова Федерального канцлера Німеччини та міністр з особливих завдань Вольфганг Шмідт і канцлер Німеччини Олаф Шольц беруть участь у Мюнхенській конференції з безпеки. Свен Хоппе
V РОЗДІЛ
ПЕРСПЕКТИВИ ТА ВИСНОВКИ
Складна геополітична гра між США, Росією та Саудівською Аравією, яка раптово активізувалася навколо мирних переговорів, породжує багато запитань про майбутнє України. Президент Зеленський своїм демаршем продемонстрував: Київ не дозволить перетворити себе на об’єкт кулуарних домовленостей. Цим він наголошує, що лише Україна має визначати умови, за яких війна в Україні може бути припинена справедливо й надовго.
Така позиція, безумовно, викликає інтерес та навіть захоплення серед частини європейських лідерів, які побоюються, що поспішне укладання угоди з Кремлем може створити прецедент, коли агресор фактично винагороджується за свої дії. Утім, існує й інша сторона — прихильники якнайшвидшого припинення вогню навіть без виконання усіх вимог України. На їхню думку, тривала війна загрожує поглибленням продовольчої й енергетичної кризи, від якої потерпає світова економіка.
Усе ж більшість експертів сходиться на тому, що повністю ігнорувати роль України в переговорному процесі — це стратегічна помилка. Адже навіть якщо політичні гравці домовляться про тимчасове припинення вогню, без згоди Києва таке рішення буде нетривким і сприятиме новій хвилі конфлікту. Крім того, будь-яка домовленість, яка не передбачає покарання за злочини й механізм компенсації, стає ризиком повторення агресії у майбутньому.
Українські військові ведуть вогонь по наступаючих російських військах у районі Покровська на сході України в листопаді. Імпульс на головному фронті війни більше року був на користь Росії. Тайлер Хікс
На практиці, аби запобігти «афганському сценарію», про який говорив Президент Зеленський, потрібен зважений підхід, що балансує між інтересами провідних світових держав і національними інтересами України. Примарна стабільність, до якої може призвести поспішне замирення з Росією, без гарантій безпеки виглядає надто небезпечною для Європи й усього світового порядку. Тільки чіткі безпекові угоди, зафіксовані на найвищому міжнародному рівні, здатні забезпечити тривалий мир.
Отже, українська влада, попри тимчасову ізоляцію в певних дипломатичних ініціативах, має достатньо інструментів, щоб і далі наполягати на справедливому вирішенні війни. Західні партнери також усвідомлюють, що мова йде не лише про долю України, а й про майбутнє глобальної безпеки й міжнародного права. Якщо ж формат переговорів не зміниться і США продовжать ігнорувати реальний голос Києва, це може призвести до довгострокових наслідків, які боляче позначаться на репутації Вашингтона і на цілісності світового порядку.
Таким чином, ситуація залишається вкрай напруженою, і багато що залежить від того, чи зможуть сторони знайти компроміс, який не стане зрадою українських інтересів. Показова відмова Зеленського від запланованої поїздки до Ріяда свідчить: Україна відстоюватиме свої позиції й дбатиме про власну безпеку та справедливе покарання за вчинені злочини. Війна в Україні триває вже понад рік, і її завершення потребує не просто політичних жестів, а глибинного розуміння того, що мир повинен бути довготривалим і базуватися на чітких принципах міжнародного права та поваги до суверенітету держав. Саме такий підхід дасть шанс уникнути історичних помилок, закласти підвалини стабільності в регіоні й перешкодити агресорові знову порушувати мир, використовуючи дипломатію як інструмент прикриття для своїх геополітичних амбіцій.
Пішохідний міст біля Майдану Незалежності у Києві. Брендан Хоффман
