Війна в Україні, яка триває вже понад десять років, отримала несподіваний імпульс у пошуку завершення. Телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним відкрила новий раунд дискусій щодо припинення бойових дій. Однак запропонований формат переговорів, без безпосередньої участі України, викликав стурбованість як у Києві, так і серед західних партнерів.
Телефонна розмова, що сколихнула світову політику
Президент Трамп охарактеризував свою тривалу телефонну розмову з Путіним як початок переговорів про завершення війни. Він заявив, що перша зустріч, ймовірно, відбудеться в Саудівській Аравії, і відзначив готовність обох сторін до особистих візитів: «Він приїде сюди, я поїду туди». Проте головним занепокоєнням для України стало те, що президент Володимир Зеленський не буде присутній на цих перемовинах.
Зеленський підтвердив, що також мав розмову з Трампом, під час якої обговорювалися подальші кроки для припинення російської агресії. Український лідер висловив стриману надію на позитивні зрушення, однак підкреслив, що поступки щодо територіальної цілісності України залишаються неприйнятними.
«Україна готова до переговорів, але не за рахунок власних територій. Крим і Донбас – це наша земля, і ми не маємо права віддати її в обмін на сумнівні обіцянки», – заявив Зеленський у зверненні до громадян.
Президент Росії Володимир Путін жестикулює під час двосторонньої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на саміті лідерів G20 в Осаці, Японія, 28 червня 2019 року. Кевін Ламарк
Позиція Кремля: "усунення кореневих причин"
Кремль, зі свого боку, через прессекретаря Дмитра Пєскова зазначив, що Путін наголошував на необхідності усунути «кореневі причини конфлікту». Це формулювання в дипломатичних колах розглядається як вимога визнати анексію Криму та легалізувати так звані «народні республіки» на Донбасі.
Аналітики попереджають, що Росія може прагнути закріпити свої територіальні здобутки, нав’язуючи Україні умови, які раніше Київ категорично відкидав. За словами політолога Івана Левченка, Москва намагається скористатися зміною політичних акцентів у Вашингтоні, аби досягти власних цілей:
«Путін розуміє, що з Трампом йому легше домовитися, адже американський лідер акцентує увагу на економічних аспектах і втомі Заходу від підтримки України. Це дає Кремлю шанс закріпити свої позиції», – зазначив Левченко.
Економічний аспект: Українські ресурси в обмін на підтримку
Під час візиту міністра фінансів США Скотта Бессента до Києва було озвучено пропозицію про стратегічне партнерство. Вашингтон пропонує Україні доступ до міжнародних фінансових ринків в обмін на гарантії щодо експлуатації природних ресурсів. На думку американської сторони, це зміцнить економіку України та забезпечить фінансування оборонних потреб.
«Україна має величезний потенціал у сфері видобутку критичних матеріалів. Наша співпраця може стати новим етапом у розвитку країни, якщо буде досягнуто компромісу щодо припинення бойових дій», – заявив Бессент під час спільної пресконференції із прем’єр-міністром України.
Однак експерти попереджають про ризики такої угоди. За словами економіста Олексія Гриценка, Україна може втратити контроль над стратегічними ресурсами, зокрема літієм і титаном, які мають значний попит на світовому ринку.
Українське суспільство: між надією і тривогою
Для українців перспектива миру є бажаною, проте заява про можливі територіальні поступки викликала хвилю обурення. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, понад 70% громадян вважають неприйнятним будь-яке відчуження українських земель.
На центральних площах міст пройшли акції під гаслом «Ні капітуляції!», де активісти закликали владу не йти на поступки. Учасник мітингу в Києві Андрій Савчук поділився своїми думками:
«Ми готові підтримувати дипломатичні кроки, але не ціною національних інтересів. Якщо ми зараз поступимося, завтра ворог прийде за іншими територіями», – наголосив активіст.
Міжнародна реакція: обережний оптимізм і занепокоєння
Світова спільнота реагує на ініціативу Трампа з обережністю. У Європейському Союзі наголошують на необхідності збереження принципів міжнародного права, а в ООН заявили, що підтримають лише ті переговори, в яких братимуть участь і Росія, і Україна.
«Будь-які зусилля, спрямовані на завершення конфлікту, є важливими. Але вони мають враховувати позиції обох сторін», – зазначив представник ООН Фархан Хак.
Водночас у НАТО нагадують, що безпека європейського континенту залежить від стійкості України. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг підкреслив, що будь-яка домовленість має гарантувати довгострокову безпеку країни.
Перспективи: чи можливий справедливий мир?
Поточні події демонструють, що Україна опинилася перед черговим складним вибором. З одного боку – надія на припинення вогню, з іншого – ризик втрати суверенітету над окупованими територіями.
Політичний аналітик Марина Коваленко вважає, що для успішного завершення конфлікту необхідно залучити до переговорів якомога ширше коло міжнародних гравців:
«Мирна угода, укладена без участі України, приречена на провал. Київ має наполягати на своїй присутності за столом переговорів, адже саме від українського народу залежить майбутнє країни», – наголосила експертка.
Україна прагне миру, але не за будь-яку ціну. Територіальна цілісність, безпека громадян і незалежність держави залишаються непорушними принципами, які Київ готовий захищати. Чи стане ініціатива Трампа кроком до справедливого миру чи черговою пасткою – покаже час.
