Тривога через переговори без України
Після трьох років повномасштабної війни багато українців мріють про мир. Проте звістка про те, що високопосадовці США та Росії зустрінуться у Саудівській Аравії для обговорення завершення війни без участі України, викликала обурення та тривогу.
«Нас знищують, Україна страждає, Україна воює. А нашого президента не запросили?» — зі сльозами в голосі говорить 71-річна Лідія Одинцова біля меморіалу загиблим воїнам у Києві. — «Я не пробачу їм цього! Ніколи!»
Делегація США, включаючи держсекретаря Марко Рубіо, сидить другий зліва, зустрічається з представниками Москви, включаючи російського міністра закордонних справ Сергія В. Лаврова (праворуч), у Саудівській Аравії у вівторок. Фото басейну Евелін Хокштайн
Ці слова відображають глибоке обурення українців, які вважають свою країну головною стороною конфлікту, а отже — ключовим учасником будь-яких мирних домовленостей.
Речниця Держдепартаменту США Тамі Брюс запевнила, що остаточні переговори відбуватимуться лише за участю України. Проте для багатьох ці заяви звучать як заспокійливі фрази без гарантій.
Українські соцмережі вибухнули гнівом:
- «Мир без України — це змова, а не угода», — пише активістка Олена Романенко у Twitter.
- «Не дозволимо розпоряджатися нашою долею за нашою спиною», — зазначає ветеран Андрій Гаврилюк у Facebook.
Заяви США та розчарування у Києві
Напруга посилилася після різких заяв американських посадовців. Міністр оборони США Піт Хегсет заявив, що вступ України до НАТО є «нереалістичним», а повернення всіх територій — «малоймовірним».
Це прозвучало на тлі телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним, під час якої вони домовилися розпочати переговори про завершення війни. Цей крок став відходом від політики попередньої адміністрації Байдена, яка наполягала на тому, що будь-які домовленості можливі лише з урахуванням позиції України.
Президент України Володимир Зеленський жорстко відреагував:
«Переговори без України не дадуть результату. Це не про мир, це про диктат умов агресора».
Він наголосив, що Україна готова боротися стільки, скільки потрібно, але не погодиться на капітуляцію під виглядом миру.
Президент України Володимир Зеленський, поруч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Зліва - президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, праворуч - прем'єр-міністр Великобританії Кейр Стармер. Даг Міллс
Голос фронту: солдати про мир та небезпеку компромісу
Серед військових панує тривога та гіркота. Валерій Семеній, 59-річний боєць ЗСУ, який воює з перших днів вторгнення, вважає, що переговори без України приведуть до катастрофи:
«Трамп рухається до світової війни. Агресора не можна умиротворити. Сьогодні ти поступишся Путіну, завтра він захоче більше. Це вже було — у 1938 році в Мюнхені. Історія повторюється».
Його думку поділяє Олександр Ширшин, командир батальйону, який воює на Курському напрямку:
«Ця війна — не лише за Україну. Росія — загроза для всієї Європи. Якщо нас змусять погодитися на погані умови, наступною може стати будь-яка європейська країна. Якщо США нас покинуть, ми будемо воювати далі. Але тоді втрат буде більше».
Втома та незламність: голоси українців
Три роки війни виснажили країну. Більшість українців хочуть миру, але не за будь-яку ціну. За даними опитування Центру соціальних досліджень «Рейтинг» у лютому 2025 року:
- 82% українців виступають проти будь-яких угод, що передбачають поступки Росії у територіях.
- 69% вважають, що Україна повинна залишатися у переговорах навіть у найважчих умовах.
- Лише 11% підтримують ідею миру за будь-яку ціну.
У розмовах із журналістами українці висловлюють страх, що їхній голос буде проігнорований:
- Ірина Плахотнюк, 45 років, медсестра з Харкова: «Я хочу, щоб діти знову могли ходити до школи без страху. Але не хочу миру, якщо це означатиме, що Харків стане новим Донецьком під контролем Росії».
- Володимир Дяченко, 62 роки, пенсіонер із Бучі: «Я бачив, що робили окупанти у нашому місті. Мир із ними без справедливості — це нове лихо у майбутньому».
Позиція України: чіткі умови справедливого миру
Україна наполягає на чітких принципах, які мають стати основою будь-яких мирних домовленостей:
- Повне відновлення територіальної цілісності України, включно з Кримом і Донбасом.
- Виведення всіх російських військ з української території.
- Створення міжнародних гарантій безпеки для України, які виключать нову агресію.
- Притягнення Росії до відповідальності за військові злочини та виплату репарацій.
Західні союзники: розбіжності та заклики до єдності
Заяви США викликали тривогу серед європейських партнерів України. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив:
«Без України і без Європи не може бути жодної угоди. Мир без справедливості — це лише пауза перед новою війною».
Президент Литви Гітанас Науседа попередив:
«Будь-який компроміс на умовах Росії поставить під загрозу всю східну Європу».
Водночас Франція та Німеччина закликали США до консультацій з європейськими партнерами та гарантування участі України у переговорах.
Макрон вітає прем'єр-міністра Великобританії Кейра Стармера перед неформальною зустріччю європейських лідерів для обговорення України та європейської безпеки в Єлисейському палаці в Парижі в понеділок. Людовік Марін
Історичні паралелі: уроки минулого та побоювання повторення помилок
Для багатьох українців ситуація нагадує Мюнхенську угоду 1938 року, коли спроба умиротворити Гітлера за рахунок Чехословаччини призвела до Другої світової війни.
«Світ уже бачив, як поступки агресору закінчуються новою війною. Зараз на кону не лише доля України, а й майбутнє всієї Європи», — наголошує історик Андрій Коваль.
Погляд з фронту: що кажуть захисники України
Для солдатів, які щодня ризикують життям, будь-які переговори без України виглядають як зрада:
- Майор Віктор Савченко: «Ми не тримаємо цю лінію фронту три роки, щоб політики домовилися про наші землі без нас».
- Медик Марина Левчук: «Я рятую поранених щодня. Якщо мир означатиме нову окупацію — то заради чого всі ці жертви?»
Підсумок: мир, але не капітуляція
Україна хоче миру. Але мир не означає здачу територій чи майбутніх поколінь у рабство нової окупації. Три роки війни навчили українців ціні свободи. Вони готові боротися далі, якщо їхній голос буде проігнорований.
Як сказала Лідія Одинцова біля пам’ятника загиблим воїнам:
«Ми хочемо миру. Але не ціною крові наших дітей, які вже полягли. І не ціною майбутнього наших онуків».
Для українців ця війна — не лише за територію. Це війна за право жити вільними. І жодні переговори без України не зможуть принести справедливого миру.
