Європа на межі: між США та Росією
Для Європи зараз настає критичний момент: вона повинна знайти свою роль у мирних переговорах щодо України, маючи за спиною не лише Росію, а й США. Довгі десятиліття Європа могла розраховувати на підтримку великого брата — Сполучених Штатів, проте нині ситуація змінилася. Президент Дональд Трамп, зі своєю агресивною та непередбачуваною політикою, став не тільки союзником, а й фактором, що може погіршити ситуацію. З одного боку, Кремль під керівництвом Володимира Путіна не полишає своїх територіальних амбіцій, а з іншого — у Вашингтоні складається враження, що США готові погодитися на мир за будь-яку ціну, навіть якщо це буде означати ослаблення України. Це поставило Європу у складну ситуацію, де її здатність утримати баланс і зберегти свою незалежність стає питанням існування.
Звісно, США все ще мають величезний вплив на світову політику, і Європа змушена враховувати цей фактор. Але чи здатна вона протистояти агресивному підходу Трампа до мирних переговорів, що йдуть на користь Кремлю? Це питання стає все більш актуальним після того, як виявилося, що Вашингтон ініціював мирні переговори з Росією, навіть не порадившись з європейськими лідерами. Такі кроки значно зменшують роль Європи в питаннях її безпеки і стабільності.
Державний секретар Марко Рубіо прибуває в Ер-Ріяд, Саудівська Аравія, у понеділок. Очікувалося, що він тисне на керівництво Саудівської Аравії, щоб воно запропонувало бачення післявоєнної Гази. Фото басейну Евелін Хокштайн
Ризик для України: мир за будь-яку ціну
У розпал цієї геополітичної гри знаходиться Україна — країна, що бореться за свою незалежність на тлі військової агресії з боку Росії. Ситуація стає ще складнішою через роль, яку відіграє в ній Сполучені Штати. Дональд Трамп ініціював телефонні переговори з Володимиром Путіним ще до того, як звернувся до президента України Володимира Зеленського. Цей крок викликав неоднозначні реакції як в Україні, так і в Європі. З одного боку, США можуть мати стратегію, що вигідна для них, але не враховує інтересів Києва. Це може призвести до угоди, яка фактично стане капітуляцією України, підписаною під тиском Заходу.
Ситуація ускладнюється тим, що Трамп, вимагаючи від європейських союзників більше відповідальності за свою безпеку, фактично ставить Європу перед вибором: або підтримати його політику, або втратити все. Слово "обов’язок" у даному контексті має подвійне значення, адже з одного боку Європа повинна взяти на себе фінансове і військове навантаження в підтримку України, а з іншого — запобігти тому, щоб Україна не втратила свою територіальну цілісність в угоді з Росією.
З погляду стратегічних розрахунків, цей момент є вирішальним для всіх сторін. США можуть відмовитися від подальшої підтримки, якщо досягнута угода буде вигідна Росії, тоді як Європа повинна не лише підтримувати Київ, але й переконати Трампа не йти на поступки Кремлю. Чи зможе Європа знайти точку опори для захисту суверенітету України?
Десантно-штурмовий батальйон спеціального призначення "Шквал" під час навчань на Донбасі в четвер. Тайлер Хікс
План А: Міцна європейська підтримка
Першим планом для Європи має бути не просто стежити за переговорним процесом, а й активно брати в ньому участь, намагаючись домогтися того, щоб Україна не опинилася у ситуації, коли її незалежність буде підірвана умовами мирної угоди з Росією. Європейські країни повинні бути готові надати основну військову та фінансову допомогу Україні, аби забезпечити її здатність чинити опір навіть після можливого припинення вогню. Проте є кілька проблем, які можуть стати на заваді цьому плану.
Перша проблема — це недостатня військова потужність Європи. В умовах, коли деякі країни, як Польща, прагнуть зберегти свої війська для оборони власної території, ресурсів на значну підтримку України може не вистачити. Друга проблема полягає в тому, що навіть якщо Європа зробить усе можливе, Росія може відмовитися від будь-якої угоди, а Трамп, ймовірно, піддасться на умовляння Путіна.
План B: Додаткові зусилля для захисту України
У разі, якщо європейські спроби вплинути на мирний процес зазнають поразки, Європі необхідно буде посилити свою військову підтримку України. Однак для цього їй потрібно буде подолати значні труднощі: Європа не виробляє зброї в достатній кількості, аби компенсувати поставки з США. Вона також не здатна забезпечити ту ж саму швидкість у наданні розвідданих, які дозволяють точно націлювати удари по російських військах. Тому навіть у разі посилення підтримки Київ може опинитися в ситуації, коли війна буде програна через брак ресурсів.
Додаткові проблеми можуть виникнути в дипломатичній сфері: Трамп може накласти санкції на Європу за те, що та порушить можливу угоду з Путіним, і навіть відмовитися від санкцій проти Росії, що дозволить Кремлю знову заповнити свою військову скарбницю.
Українські військовослужбовці 148-ї артилерійської бригади завантажують боєприпаси в гаубицю М777 перед обстрілом російських позицій на передовій на напрямку Великої Новосілки, Донецька область, Україна, 26 січня 2025 року. Євгеній Малолетка
План C: Розбудова європейської оборони
У разі невдачі інших варіантів Європа має подумати про створення незалежної європейської оборонної системи, здатної забезпечити свою безпеку навіть без допомоги США. Це завдання є надзвичайно складним і вимагає колосальних інвестицій. Якщо Європа не зможе сформувати ефективну військову відповідь на агресію Росії, вона може стати наступною мішенню Кремля. Проте це буде можливо лише в тому разі, якщо країни Європи будуть готові об'єднати свої зусилля, що в умовах зростаючих націоналістичних настроїв є великою проблемою.
Питання об'єднання військових ресурсів і покращення оборонної інфраструктури стане ще більш актуальним після того, як виявиться, що США більше не готові захищати Європу. Створення єдиного європейського оборонного механізму потребуватиме не лише фінансування, а й політичної єдності, що сьогодні виглядає вельми сумнівним.
Висновок: Чи витримає Європа?
Ситуація, що складається навколо України, є випробуванням для Європи, яке визначить її майбутнє на довгі роки. Чи зможе Європа знайти свою силу і політичну волю для того, щоб протистояти як агресії Росії, так і не менше загрозливій політиці Трампа? Від цього залежить не тільки доля України, а й майбутнє Європи як континенту, здатного самостійно визначати свою долю на світовій арені.
Український військовий медик 59-ї бригади тримає за руку свого пораненого товариша в польовому госпіталі на Покровському напрямку, Донецька область, Україна, 29 січня 2025 року. Євгеній Малолетка
