Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, оборонна політика Німеччини зазнала радикальних змін. Країна, яка десятиліттями уникала мілітаризації через історичну травму, тепер готується до технологічного прориву, що має змінити характер війни. В центрі цієї трансформації — оборонні стартапи, штучний інтелект і автономні системи.
Гундберт Шерф, співзасновник стартапу Helsing, який розробляє військові дрони та бойовий ШІ, ще чотири роки тому боровся за фінансування. Тепер його компанія оцінюється в $12 мільярдів, що робить її найдорожчим оборонним стартапом Європи. І це лише початок хвилі інновацій, яку підштовхнула війна в Україні.
Німеччина має намір майже утричі збільшити регулярний оборонний бюджет — до 162 мільярдів євро на рік до 2029 року. Вперше за десятиліття європейські витрати на військові технології перевищили американські. За словами Шерфа, це можна порівняти з «проектом Манхеттен» — лише в європейському форматі.
Нова оборонна стратегія Німеччини базується на прямому залученні стартапів до військових замовлень. Уряд канцлера Фрідріха Мерца скорочує бюрократію та приймає закон, що дозволяє здійснювати авансові платежі стартапам — це дозволить їм долати «долину смерті», тобто критичний етап становлення з високими витратами і низькими доходами.
Цифрова ілюстрація, опублікована компанією Swarm Biotactics, показує те, що вони описують як кіборгів-тарганів, оснащених спеціальними рюкзаками, які дозволяють збирати дані в режимі реального часу за допомогою камер — Swarm Biotactics
Оборонне міністерство та агентство закупівель Bundeswehr тепер активно співпрацюють з молодими компаніями, включаючи ARX Robotics та Donaustahl, які створюють бойових роботів, дрони-камікадзе та навіть біороботів-тарганів, здатних збирати розвіддані в реальному часі. Ідеї, які ще нещодавно сприймались як наукова фантастика, стають частиною реального військового планування.
Spy-таргани, розроблені Swarm Biotactics, оснащені мініатюрними камерами та сенсорами, якими можна керувати на відстані. Вони здатні діяти автономно або в роях. Це новий рівень розвідки на полі бою — непомітна, мобільна й точна.
У минулому Німеччина часто поступалася інноваційністю іншим через страх перед мілітаризмом. Система держзакупівель орієнтувалась на консервативних постачальників — таких як Rheinmetall чи Hensoldt. Але тепер акцент зміщується на швидкість, адаптивність і проривні технології, які швидко проходять випробування на українських фронтах.
Міністр оборони Борис Пісторіус чітко заявив: “Гроші більше не проблема”. А керівник агентства закупівель Bundeswehr назвала дрони та ШІ “революцією, порівнянною з появою кулемета, танка або літака”.
Солдат тримає дрон у день, коли міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус відвідує Інноваційну лабораторію Бундесверу армії Німеччини в Ердінгу, Німеччина, 22 липня 2025 року — Ангеліка Вармут
Після повернення Дональда Трампа на політичну арену та його заяв про ненадійність НАТО, Берлін прискорив темпи: вже до 2029 року Німеччина досягне витрат у 3,5% ВВП на оборону — раніше, ніж більшість союзників.
Це перетворює Німеччину на лідера європейської переозброєння. І хоча ринок оборонних технологій у США є централізованим, а Європа — фрагментованою, Німеччина показує, як можна виростити оборонну екосистему із залученням малого й середнього бізнесу — знаменитого Mittelstand.
Стартапи Helsing, Quantum Systems (дрони), Tekever (Португалія) та десятки інших вже досягли статусу «єдинорогів» (оцінка понад $1 млрд). Обсяг венчурних інвестицій у оборонні технології в Європі у 2024 році сягнув $1 млрд — утричі більше, ніж два роки тому. Німеччина лідирує з $1,4 млрд залучених інвестицій за останні п’ять років.
Інтерес до галузі різко зріс. Sven Weizenegger з Bundeswehr Innovation Hub розповідає, що отримує по 20–30 запитів на співпрацю щодня, тоді як ще 4 роки тому їх було кілька на тиждень. Війна кардинально змінила суспільне ставлення до оборонної індустрії — вона більше не є «табу».
Військова машина демонструється в день, коли міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус відвідує Інноваційну лабораторію Бундесверу армії Німеччини в Ердінгу, Німеччина, 22 липня 2025 року — Ангеліка Вармут
Криза в автомобільній промисловості Німеччини відкрила нові ресурси для військової сфери. Багато інженерів з автосектору переходять у стартапи. “Мозки — це інженери, а м’язи — це Mittelstand”, — каже СЕО Donaustahl.
За словами інвесторів, Німеччина володіє найкращим технічним потенціалом у Європі для створення масштабованих рішень. І хоча США мають перевагу у супутникових технологіях, винищувачах та точній зброї, Європа швидко скорочує цей розрив.
Німецька оборонна трансформація — не лише реакція на війну в Україні. Це стратегічний ривок, спрямований на відновлення технологічного суверенітету. Як і колись у XX столітті, військові інновації мають потенціал змінити й цивільний сектор — від ШІ до автономних систем і безпілотних платформ.
Німеччина більше не боїться інновацій в обороні. Вона прийняла нову роль — лідера безпеки на континенті. І цього разу, як каже Гундберт Шерф, “ми хочемо повернути Європі хребет”.
