Голова російської держкорпорації «Росатом» Олексій Ліхачов заявив 13 березня, що навколо Запорізької атомної електростанції зросли військові ризики.
Після зустрічі з гендиректором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі в Москві він сказав, що в останні місяці почастішали артилерійські обстріли, атаки дронів і мінометний вогонь, а промислова зона станції нібито постійно перебуває під ударами.
Ці заяви наразі публічно озвучує саме російська сторона, тому їх варто подавати як її версію подій, а не як незалежно встановлений факт.
При цьому загальна оцінка безпекової ситуації навколо ЗАЕС справді залишається тривожною. МАГАТЕ неодноразово наголошувало, що станція є вразливою, а ситуація на ній — “крихкою” і “нестабільною”.
Агентство продовжує тримати місію на майданчику та регулярно інформує міжнародну спільноту про ризики для ядерної безпеки, які виникають через бойові дії, пошкодження мереж і нестачу надійного зовнішнього живлення.
Окреме значення в нинішній ситуації має тема енергопостачання станції. 27 лютого МАГАТЕ повідомило про початок уже п’ятого локального припинення вогню, погодженого між Україною та Росією, щоб дати можливість відновити резервну лінію зовнішнього живлення для Запорізької АЕС. А вже 6 березня агентство заявило, що станцію успішно підключили до резервної лінії після проведення ремонтів під захистом цього режиму тиші. Водночас МАГАТЕ зазначило, що запас міцності все одно залишається обмеженим, бо повної незалежності резервних джерел живлення поки не відновлено.
Саме в цьому і полягає головна проблема навколо ЗАЕС. Йдеться не лише про ризик прямого удару по реакторах чи іншому критичному обладнанню, а й про системну небезпеку втрати зовнішнього електропостачання.
Для будь-якої атомної станції стабільне живлення є базовою умовою безпечної роботи, навіть якщо реактори не виробляють електроенергію в повному режимі. Чим частіше станція втрачає одну з ліній, тим більшою стає залежність від аварійних сценаріїв і тим менше простору для помилки.
Заява Ліхачова про підтримку ініціативи Гроссі щодо припинення вогню навколо станції також вписується у вже відому лінію МАГАТЕ.
Агентство не просуває повноформатну політичну демілітаризацію в класичному дипломатичному сенсі, але послідовно домагається хоча б локальних, технічних режимів тиші, які дозволяють ремонтувати мережі, перевіряти стан обладнання та знижувати ризик ядерного інциденту.
Саме так працювали попередні домовленості, які агентство фіксувало в січні, лютому та на початку березня.
Важливо розуміти і ширший контекст. Запорізька АЕС уже давно є не просто енергетичним об’єктом, а одним із найнебезпечніших символів війни. Це найбільша атомна електростанція Європи, яка від початку російської окупації лишається точкою постійного міжнародного занепокоєння.
Гроссі ще раніше сформулював п’ять базових принципів захисту ЗАЕС, серед яких — недопущення атак з території станції або по ній, а також збереження зовнішнього енергоживлення. Але навіть за наявності цих принципів практична ситуація на місці залишається залежною від бойової динаміки.
У підсумку нинішня заява Росатому не відкриває принципово нову проблему, але показує, що навіть Москва змушена публічно визнавати: навколо ЗАЕС знову наростає небезпечна напруга.
Для України, Росії та міжнародних структур ключове питання зараз не в політичних формулюваннях, а в тому, чи вдасться зберегти бодай мінімальну технічну стабільність об’єкта. Бо будь-яке нове пошкодження ліній живлення або чергова ескалація в районі станції знову поставить Європу перед ризиком ядерної аварії, наслідки якої давно вийшли б за межі фронту.
