Наприкінці серпня Росія здійснила низку ракетних атак по об’єктах, які символізують західну присутність в Україні. У Мукачеві було зруйновано завод американської компанії Flex Ltd., найбільшого роботодавця регіону. За тиждень — два удари по центру Києва, що пошкодили офіси Європейського Союзу та Британської ради. Аналітики вважають, що це не випадковість, а продуманий сигнал: Володимир Путін прагне показати, що він воює не лише проти України, а й проти всього Заходу.
Завод Flex у Мукачеві працює понад 25 років, виготовляючи споживчу електроніку для Philips, Xerox, Nokia та кавові машини для Nespresso. До війни він забезпечував роботою понад 5 тисяч працівників, залишаючись найбільшим платником податків у Закарпатті.
21 серпня два російські крилаті ракети поцілили саме в цей об’єкт. За словами мера Андрія Балоги, «помилки бути не могло, вони знали, куди б’ють». Понад два десятки людей отримали поранення, але більшість робітників урятував заводський бомбосхов.
Російське Міноборони оголосило, що завод нібито був частиною «оборонного комплексу України», хоча компанія виробляла виключно цивільну продукцію. Українська прем’єрка Юлія Свириденко зіронізувала у соцмережах, що Росія вирішила «визволити Україну від кавоварок».
Через тиждень ракети вдарили по центру Києва, пошкодивши офіси ЄС та Британської ради. Це район, який Москва зазвичай уникає, оскільки там розташовані численні дипломатичні місії. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прямо звинуватила Кремль у навмисному ударі по європейських установах.
Президент Володимир Зеленський заявив: «Росія тепер б’є по всіх у світі, хто прагне миру». За його словами, ці атаки мають на меті зірвати будь-які переговорні ініціативи й налякати міжнародних партнерів.
Аналітики вважають, що удари по західних об’єктах — це частина стратегії Кремля з тестування «червоних ліній». Як зазначає військовий експерт Франц-Штефан Ґаді, Москва розраховує, що може завдавати болючих ударів по Заходу, не провокуючи прямої військової відповіді.
Такі атаки співпали з активними переговорами у Вашингтоні та Брюсселі щодо майбутніх гарантій безпеки для України, зокрема ідеї введення миротворчих військ ЄС. Кремль фактично відповідає: «Не намагайтеся захищати Україну, ми дістанемо будь-який об’єкт».
Президент Дональд Трамп після удару в Мукачеві заявив, що «не задоволений» діями Путіна, а після атак у Києві Білий дім повторив ту ж фразу. Але обіцяні додаткові санкції так і залишилися лише словами. Ця м’яка реакція підживлює впевненість Кремля, що він може продовжувати тиск без реальних наслідків.
Тим часом більше половини американських компаній в Україні вже постраждали від російських ударів: McDonald’s, Philip Morris, будівлі Boeing. Це ставить питання: чи зможуть західні інвестори працювати в країні, якщо їхні об’єкти залишатимуться під прицілом.
Мукачево, розташоване за сотні кілометрів від фронту та на кордоні з країнами НАТО, досі вважалося відносно безпечним регіоном. У місті навіть не діяла комендантська година. Але після ударів Flex місцеві жителі втратили відчуття спокою.
«Ця фабрика була всім для міста — робота, податки, впевненість у завтрашньому дні», — розповідає працівниця Євгенія Шванда. Вона наголошує: підприємство було «великою родиною», і удар по ньому став справжнім шоком для громади.
Стратегія Кремля очевидна: продемонструвати Заходу, що жодні інвестиції чи дипломатичні офіси в Україні не захищені. Це має посіяти сумніви серед союзників Києва, стримати фінансову й військову підтримку.
Однак ефект може бути протилежним. Чим більше Росія атакує символи Заходу, тим сильніше формується переконання у Брюсселі та Вашингтоні: поступки не зупинять Путіна, потрібні дієві гарантії безпеки та жорсткіші санкції.
