У ніч на вівторок Росія завдала масованого удару по Харкову, застосувавши дрони й авіабомби. За словами голови обласної адміністрації Олега Синєгубова, головною ціллю стали енергетичні об’єкти, але під удар потрапила також міська лікарня. Семеро людей дістали поранення, а п’ятдесят пацієнтів довелося евакуювати.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що російські атаки систематично спрямовані на енергетичну інфраструктуру — теплові станції, лінії електропередач і газові об’єкти. Мета — позбавити українців тепла та води взимку, створюючи гуманітарну кризу. «Щодня і щоночі Росія б’є по наших енергетичних мережах, намагаючись залишити мільйони людей без світла», — зазначив Зеленський у Telegram.
Український лідер вкотре закликав союзників посилити протиповітряну оборону. Україна, яка за площею майже дорівнює Техасу, не може самостійно прикрити всі напрямки повітряної загрози. Зеленський звернувся до США, країн G7 і європейських партнерів із проханням передати сучасні системи ППО для захисту цивільних і критичної інфраструктури.
Водночас нові дані свідчать про зниження темпів військової допомоги. За інформацією Кільського інституту світової економіки, у липні та серпні обсяги підтримки впали на 43% у порівнянні з першою половиною року. Такий спад пов’язують зі створенням нового фонду PURL, який об’єднує внески членів НАТО (окрім США) для закупівлі американської зброї та боєприпасів для України.
Попри це, за перше півріччя 2025 року Україна отримала більше допомоги, ніж за попередні два роки війни. Проте аналітики попереджають, що тривале скорочення може послабити українські позиції саме тоді, коли Росія посилює атаки на енергосистему та медичні заклади.
У п’ятницю Зеленський має зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні. Головна тема переговорів — можливість постачання Україні крилатих ракет Tomahawk. Ці ракети здатні вражати цілі на відстані понад 1500 кілометрів, що зробить їх найпотужнішою зброєю в українському арсеналі.
Раніше Трамп заявляв, що може передати Києву Tomahawk, якщо Москва не погодиться на реальні переговори. Такий крок, як зазначають експерти, став би радикальним зсувом у позиції США, адже раніше Вашингтон уникав постачання зброї, здатної бити по території Росії. Кремль уже назвав цю перспективу «небезпечним рівнем ескалації».
Для Зеленського питання постачання далекобійних ракет є ключовим аргументом у розмові з Трампом. Україна прагне не лише захиститися, а й відновити стримувальний баланс, змусивши Росію рахуватися з потенційною відповіддю. Томагавки могли б суттєво змінити хід війни, надаючи можливість бити по стратегічних військових і логістичних об’єктах у глибині РФ.
Тим часом українські удари вже впливають на російську енергетику. За словами Зеленського, нові безпілотники та модифіковані ракети великої дальності спричиняють дефіцит газу в Росії, знижуючи видобуток і порушуючи постачання. Такі дії, на його думку, є відповіддю на щоденний терор проти української інфраструктури.
Поки Україна готується до нових переговорів у США, на півдні країни тривають атаки на гуманітарні місії. У Херсонській області безпілотники РФ обстріляли колону ООН, підпаливши два з чотирьох вантажівок. Жертв немає, але інцидент викликав різку реакцію ООН, яка назвала удар «грубим порушенням міжнародного гуманітарного права».
Загострення бойових дій на тлі дипломатичних ініціатив лише підкреслює складність моменту. Поки Москва продовжує авіаудари, Київ шукає підтримки для відновлення енергосистеми та зміцнення оборони. Зустріч Зеленського й Трампа може стати переломним етапом — або початком нового раунду політичного тиску, що визначить майбутнє війни у 2025 році.
