Суд у Москві ухвалив рішення про націоналізацію компанії KDV Group, яка належить бізнесмену Денису Штенгельову. Його звинуватили у фінансовій підтримці України та визнали «екстремістом». Цей крок став частиною нової хвилі експропріацій у Росії, що підриває довіру інвесторів і формує небезпечний прецедент для бізнесу.
KDV Group, створена понад 30 років тому, є четвертим за величиною виробником продуктів харчування та напоїв у Росії. Компанія володіє 14 заводами й працевлаштовує понад 39 тисяч осіб. У 2024 році її виручка сягнула 305 млрд рублів, а асортимент налічує сотні товарів — від чипсів і снеків до дитячого харчування.
Згідно з даними слідства, компанії Штенгельова постачали харчі українським військовим, а його батько нібито створив на території України воєнізований підрозділ. Також йшлося про перекази доходів до «недружніх юрисдикцій». Ці звинувачення стали юридичною підставою для націоналізації активів.
Захисники бізнесмена заявили про намір оскаржити рішення суду. Однак сама процедура вкотре підтверджує використання ярлика «екстремізму» як швидкого інструменту конфіскації. Подібна практика вже була застосована влітку до розробника гри World of Tanks, чий бізнес також націоналізували.
Штенгельов, який імовірно проживає в Австралії, входить до списку мільярдерів Bloomberg із капіталом у понад $2,6 млрд. Його бізнес розбудовувався десятиліттями, а бренд KDV став одним із найпомітніших у сфері FMCG у Росії. Тепер компанія фактично переходить під державний контроль.
Експерти відзначають, що справа KDV закріплює нову тенденцію: використання «екстремістських» звинувачень як юридичного інструменту для експропріацій. Це створює атмосферу непередбачуваності, у якій навіть найбільші гравці ринку ризикують втратити бізнес без прозорої процедури.
Для економіки Росії наслідки очевидні. З одного боку, влада отримує контроль над прибутковими активами. З іншого — інвестори дедалі більше уникають вкладень у країну через відсутність гарантій власності. Це може призвести до відтоку капіталу та деградації виробничої бази.
KDV, що забезпечує роботою десятки тисяч людей, тепер стає інструментом політичних ігор. Для робітників заводів майбутнє лишається невизначеним: нові управлінські структури можуть переглянути стратегію, скоротити виробництво чи змінити модель дистрибуції на внутрішньому ринку.
Міжнародні спостерігачі проводять паралелі між справою Штенгельова та радянською практикою примусової націоналізації. В обох випадках держава посилює контроль, жертвуючи репутацією на зовнішніх ринках. Це ще більше ізолює Росію та створює додаткові ризики для її економіки.
Юристи наголошують: оскарження таких рішень малоперспективне в умовах залежності судової системи. Водночас сама риторика Кремля демонструє, що подібні кейси будуть множитися, особливо щодо бізнесменів, які мають активи за кордоном або демонструють лояльність до західних партнерів.
Таким чином, справа KDV стає не лише індикатором внутрішньої політики, але й сигналом міжнародному бізнесу. У Росії фактично зникає поняття «недоторканної власності». Це ставить під загрозу не лише іноземних інвесторів, але й російських підприємців, які втратили гарантії безпеки.
