Поява північнокорейських балістичних ракет у російському арсеналі поступово перестає бути просто елементом військового співробітництва між Москвою та Пхеньяном. Це вже фактор, який безпосередньо впливає на безпеку українських міст. Якщо раніше ракети KN-23 і KN-24 вважалися зброєю із сумнівною точністю, то після допомоги російських фахівців вони могли отримати значне технологічне вдосконалення і тепер становлять майже такий самий ризик, як російські балістичні комплекси "Іскандер-М".
За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Росія планує розмістити у Воронезькій області підрозділ із Північної Кореї, який може включати близько 90 військовослужбовців, шість пускових установок та приблизно 120 балістичних ракет. Йдеться про ракети KN-23 і KN-24, які вже могли бути передані Росії разом із персоналом для їхнього застосування.
Наскільки серйозною є ця загроза, пояснив військовий експерт, засновник благодійної організації "Реактивна пошта" Павло Нарожний. За його словами, можливість появи такого ракетного угруповання на території РФ є цілком реальною.
120 ракет із КНДР: чому Росія може отримати додатковий ракетний ресурс
Північна Корея десятиліттями розвивала власну ракетну програму. Попри міжнародні санкції та ізоляцію, країна накопичила значні запаси балістичних ракет. Тому передача Росії навіть сотень таких боєприпасів не є технічно складним завданням.
За оцінками експертів, Росія сьогодні здатна виробляти близько 60 балістичних ракет на місяць. Це величезний темп для такого класу озброєння. Однак навіть такі виробничі можливості не повністю покривають потреби російської армії, яка регулярно здійснює масовані удари по Україні.
Саме тому Москва дедалі активніше шукає альтернативні джерела ракет. Використання північнокорейських KN-23 і KN-24 може свідчити про прагнення компенсувати нестачу власних запасів.
Одним із доказів проблем із ракетним ресурсом є те, що Росія почала застосовувати не лише сучасні балістичні ракети, а й старіші або менш ефективні засоби. Зокрема, йдеться про ракети комплексів С-400, які спочатку призначалися для протиповітряної оборони, але використовуються для ударів по наземних цілях.
Такі ракети мають значно меншу бойову частину, ніж спеціалізовані балістичні комплекси, проте Росія все одно застосовує їх проти українських міст. Це може вказувати на те, що навіть при високому темпі виробництва запасів найпотужнішої зброї недостатньо.
Від неточної зброї до аналога "Іскандера": що змінилося у ракетах KN-23
KN-23 часто називають північнокорейською копією російського "Іскандера-М". Ці ракети мають подібні характеристики: дальність близько 500 кілометрів і бойову частину приблизно до 500 кілограмів.
Однак перші випадки застосування KN-23 у 2023 році показали, що ці ракети мали серйозні проблеми з точністю. Вони могли відхилятися від запланованої цілі на сотні метрів і навіть більше.
Ситуація змінилася після того, як Росія почала допомагати Північній Кореї вдосконалювати ці комплекси. За словами експертів, найімовірніше, ракети отримали сучасніші системи навігації, зокрема захищені GPS-компоненти.
Йдеться про спеціальні CRP-антени, які дозволяють підвищити стійкість навігації та зробити ракету менш залежною від перешкод. Подібні технології виробляють і Росія, і Китай.
Саме цей елемент міг стати ключовим фактором, який перетворив KN-23 із відносно неточної зброї на небезпечний інструмент ударів.
Фактично Росія могла передати Пхеньяну технології, які дозволили суттєво покращити характеристики ракет, отримавши натомість боєприпаси та військову підтримку.
Україна має проблему: чим збивати нову загрозу
Одним із найнебезпечніших аспектів появи північнокорейських ракет є питання їхнього перехоплення.
Наразі основним засобом, здатним ефективно боротися з такими балістичними цілями, залишаються комплекси Patriot. Інші системи або мають обмежені можливості, або ще не були перевірені у реальних бойових умовах.
Наприклад, комплекси SAMP/T NG у перспективі можуть отримати здатність перехоплювати такі ракети, однак Україна поки не має їх у достатній кількості. Наявні системи SAMP/T мають певні можливості проти окремих типів загроз, але їхня ефективність саме проти сучасної балістики залишається складним питанням.
Особливу небезпеку становить те, що балістичні ракети нового покоління не просто летять за стандартною траєкторією. Вони можуть маневрувати на завершальному етапі польоту, що значно ускладнює роботу систем протиповітряної оборони.
Росія також модернізує власні "Іскандери", додаючи їм можливості для зміни траєкторії. Через це виробникам систем Patriot довелося адаптувати програмне забезпечення, щоб ефективніше протидіяти таким цілям.
Проте навіть найкраща система оборони має обмеження. Головна проблема — нестача ракет-перехоплювачів.
Масований удар: найгірший сценарій для України
Найбільший ризик полягає не лише в самих KN-23 чи KN-24, а в можливості їхнього одночасного застосування разом із російськими "Іскандерами", ракетами С-400 та ударними безпілотниками.
Коли кількість цілей одночасно зростає, навантаження на українську систему протиповітряної оборони стає критичним. Навіть сучасні комплекси можуть опинитися перед складним вибором через обмежену кількість боєприпасів.
Кожна додаткова ракета в арсеналі Росії — це спроба перевантажити українську оборону, змусити її витрачати дорогі ракети-перехоплювачі та створити загрозу для цивільних об'єктів.
У ніч на 30 липня така загроза вже стала реальністю. За повідомленнями Повітряних сил ЗСУ, Росія вперше за тривалий час застосувала балістичну ракету північнокорейського виробництва. Внаслідок удару по Радушному поблизу Кривого Рогу загинула багатодітна родина.
Цей випадок показав, що співпраця Москви та Пхеньяна має не лише політичний чи військовий вимір — вона безпосередньо впливає на життя людей.
Чи означає використання ракет КНДР фактичну участь Північної Кореї у війні
Якщо північнокорейський ракетний підрозділ безпосередньо братиме участь у завданні ударів по Україні, це можна буде розглядати як новий рівень залучення КНДР до війни.
За словами експертів, міжнародне право не має абсолютно чіткого поняття "вступ у війну", але одним із ключових критеріїв агресії є використання збройних сил однієї держави проти іншої.
Якщо буде документально підтверджено, що ракети запускають саме військові Північної Кореї, це стане прямим доказом участі цієї країни у бойових діях.
Фактично формується нова реальність: Росія отримує додаткові ресурси для ведення війни, а Північна Корея отримує можливість випробовувати свою зброю у реальних умовах.
Головний висновок експертів полягає в тому, що проблема вже не в самій назві ракети чи країні її виробництва. Головна небезпека — у тому, що завдяки технологічному обміну Росія та КНДР можуть створювати дедалі точнішу і небезпечнішу зброю, протидіяти якій Україні стає все складніше через обмеженість засобів перехоплення.
