Російський оборонний концерн «Калашников» заявив про передачу великої партії сучасних зенітних ракет 9М333 у межах державного оборонного замовлення. Точна кількість виготовлених і відвантажених боєприпасів не розкривається, однак сам факт чергової поставки свідчить про продовження серійного виробництва цього типу ракет та прагнення Росії підтримувати високі темпи поповнення арсеналу засобів протиповітряної оборони.
Про нову поставку концерн повідомив у своєму офіційному Telegram-каналі. У повідомленні зазначається, що ракети передано «державному замовнику». Хоча конкретного отримувача не названо, у російській практиці таке формулювання майже завжди означає Міністерство оборони РФ або інші державні структури, які здійснюють закупівлю озброєння для потреб збройних сил у межах державного оборонного контракту.
Для яких комплексів призначені ракети 9М333
Зенітні керовані ракети 9М333 використовуються у складі радянських зенітних ракетних комплексів «Стріла-10», а також їхніх модернізованих версій. Незважаючи на поважний вік самої платформи, комплекс продовжує перебувати на озброєнні російської армії та проходить модернізацію, що дозволяє використовувати нові типи боєприпасів.
Ракета 9М333 є відносно новою розробкою. Серійне виробництво було розпочато у 2020 році на підприємствах концерну «Калашников». Відтоді вона стала одним із ключових елементів модернізації комплексів «Стріла-10», покликаних підвищити ефективність боротьби з повітряними цілями на малих висотах.
Під час повномасштабної війни проти України ці ракети вже неодноразово застосовувалися російськими військами.
Основні характеристики ракети
За заявленими виробником характеристиками, 9М333 призначена для ураження широкого спектра повітряних цілей у будь-який час доби та за складних погодних умов. Ракета здатна діяти навіть за умов активного використання засобів радіоелектронної протидії.
До переліку цілей входять літаки, гелікоптери, безпілотні літальні апарати, а також окремі типи крилатих ракет. Комплекс працює за принципом «вистрілив — забув», що означає автоматичний супровід цілі після запуску без необхідності подальшого втручання оператора.
Середня швидкість польоту ракети становить близько 550 метрів за секунду. Вона може знищувати повітряні цілі на висотах від 10 до 3500 метрів, що робить її ефективною насамперед проти низьковисотних об'єктів.
Однією з головних особливостей 9М333 вважається комбінована головка самонаведення, яка має три режими роботи: фотоконтрастний, інфрачервоний та режим роботи в умовах активних перешкод. Саме цю багатоканальну систему наведення російська сторона називає ключовою перевагою ракети над попередніми модифікаціями.
Це вже не перша поставка у 2026 році
Нинішня партія стала далеко не першою цього року. Ще у травні концерн «Калашников» повідомляв про виконання аналогічного державного контракту та передачу чергової партії ракет 9М333 державному замовнику. Це свідчить про безперервне виробництво та регулярне поповнення запасів цих боєприпасів.
Регулярні поставки можуть вказувати на прагнення російської оборонної промисловості підтримувати необхідний рівень забезпечення підрозділів протиповітряної оборони, які використовують комплекси «Стріла-10». Водночас обсяги виробництва офіційно не розголошуються, що не дозволяє точно оцінити масштаби випуску нових ракет.
Паралельно триває розробка нових систем ППО
Окрім серійного виробництва ракет 9М333, у Росії також повідомляють про випробування нового високоавтоматизованого зенітного ракетного комплексу ближньої дії «Крона». За офіційною інформацією, він призначений для територіальної протиповітряної оборони та має підвищений рівень автоматизації.
Втім, частина військових аналітиків скептично оцінює заяви про принципово нову систему. На їхню думку, «Крона» може бути глибоко модернізованою версією комплексу «Сосна», який раніше не продемонстрував очікуваної ефективності та не отримав широкого поширення.
Попри різні оцінки експертів, останні повідомлення про серійне виробництво ракет 9М333 та розробку нових комплексів свідчать про те, що російський оборонно-промисловий сектор продовжує інвестувати ресурси у розвиток систем протиповітряної оборони. Це підтверджує прагнення Москви підтримувати боєздатність своїх підрозділів ППО та модернізувати наявне озброєння навіть в умовах тривалої війни й міжнародних санкцій.
