Росія наприкінці року заявила про нібито спробу атаки українських безпілотників на президентську резиденцію у Новгородській області. Міноборони РФ оприлюднило відео з уламками дрона та заявило про «масовану атаку», яку начебто було успішно відбито силами ППО без жертв і руйнувань.
За версією російської сторони, удар здійснювався з території Сумської та Чернігівської областей України, а загалом у повітрі нібито перебував 91 безпілотник. У Кремлі назвали інцидент спробою тиску на керівництво Росії та доказом «терористичних методів» Києва.
Українська влада категорично відкинула ці твердження. Речник МЗС України заявив, що жодної атаки не було, а оприлюднені кадри не містять жодних перевірених доказів. За його словами, Росія вкотре створює інформаційний привід, щоб маніпулювати міжнародною думкою та зірвати дипломатичні процеси.
Сумніви щодо російської версії висловили й західні партнери України. Дипломати та аналітики звертають увагу, що Москва не надала незалежної експертизи уламків, не уточнила місце падіння дрона і не підтвердила час інциденту. Це робить заяву радше елементом інформаційної кампанії, ніж доведеним фактом.
Аналітики вважають, що подібні повідомлення можуть бути частиною стратегії внутрішньої мобілізації населення РФ. Публічне створення образу «зовнішньої загрози» дозволяє владі виправдовувати військові витрати, репресивні заходи та подальше затягування війни проти України.
Водночас Москва намагається сформувати інформаційний фон для міжнародної аудиторії, демонструючи себе «жертвою агресії». Це особливо актуально на тлі переговорних ініціатив і дискусій про можливі шляхи деескалації війни. Кремль використовує будь-який привід, щоб поставити під сумнів позицію Києва.
Експерти з безпеки зазначають, що навіть якщо інцидент мав місце, він не має ознак реальної військової операції. Відсутність пошкоджень, жертв і чітких доказів радше свідчить про інформаційний характер заяви, ніж про серйозну спробу удару по стратегічному об’єкту.
Українська сторона наголошує, що Росія регулярно застосовує подібні інформаційні маніпуляції, аби виправдати власні удари по цивільній інфраструктурі України. За цією логікою, вигадана «атака» може стати приводом для нової хвилі ракетних обстрілів або посилення тиску на фронті.
Західні оглядачі також звертають увагу на синхронність таких заяв із внутрішніми проблемами РФ — економічними труднощами, санкціями та зростанням невдоволення серед населення. Створення образу зовнішнього ворога традиційно використовується Кремлем для консолідації суспільства.
Таким чином, історія з нібито атакою дронів на резиденцію Путіна виглядає частиною інформаційної війни, а не підтвердженим військовим епізодом. Україна та її союзники закликають оцінювати подібні заяви критично та зважати на їхній пропагандистський контекст, особливо в умовах триваючої війни.
