Росія дедалі активніше використовує під час повітряних атак по Україні новий тип ударного озброєння — баражуючий боєприпас «Бандероль». Попри те, що його вже неодноразово застосовували під час комбінованих ударів, саме останні атаки привернули особливу увагу військових експертів. Причина полягає не лише у його технічних характеристиках, а й у способі використання, який суттєво ускладнює роботу української протиповітряної оборони.
Авіаційний експерт Костянтин Криволап пояснює, що «Бандероль» фактично є проміжною ланкою між класичним ударним безпілотником та крилатою ракетою. Саме тому її нерідко називають ракето-дроном.
За словами експерта, цей баражуючий боєприпас здатний самостійно знаходити ціль, розвиває швидкість близько 500 кілометрів на годину та може долати відстань до 500 кілометрів. Такі характеристики роблять його значно складнішою ціллю для систем протиповітряної оборони порівняно зі звичайними ударними безпілотниками.
«Бандероль» може оснащуватися бойовою частиною масою від 50 до 150 кілограмів вибухової речовини. Хоча за руйнівною силою вона приблизно відповідає ударному безпілотнику типу Shahed, висока швидкість польоту суттєво збільшує складність її перехоплення.
Експерт наголошує, що знищити одну «Бандероль», яка перебуває в повітрі окремо, не становить критичної проблеми. Основні труднощі виникають тоді, коли вона застосовується одночасно з балістичними та крилатими ракетами, а також ударними безпілотниками під час масованих комбінованих атак.
У таких умовах українська система протиповітряної оборони змушена одночасно реагувати на десятки різних цілей, які мають різну швидкість, висоту польоту та траєкторії руху. Це значно ускладнює розподіл сил і засобів для їхнього ефективного перехоплення.
За словами Криволапа, ще однією проблемою є швидкість самої «Бандеролі». Українські дрони-перехоплювачі, які сьогодні ефективно застосовуються проти ударних безпілотників Shahed, розвивають швидкість приблизно 300–350 кілометрів на годину. Натомість «Бандероль» летить зі швидкістю близько 450–500 кілометрів на годину, тому наздогнати її практично неможливо.
Теоретично перехоплення можливе під час зустрічного курсу, однак для цього необхідна сучасна система раннього виявлення та безперервного супроводу цілі. Саме вона повинна оперативно визначати маршрут польоту, прогнозувати траєкторію руху та передавати координати засобам перехоплення.
Експерт зазначає, що розвиток подібних систем в Україні триває, однак наразі вони працюють лише частково. Саме недостатній рівень детекції повітряних цілей поки що не дозволяє повною мірою реалізувати багато перспективних технологічних рішень.
Криволап звертає увагу ще на одну проблему української оборони. Реактивні дрони, до яких належить і «Бандероль», фактично опинилися між двома ешелонами протиповітряної оборони.
З одного боку, мобільні вогневі групи, самохідні зенітні установки Gepard та інші засоби малої ППО розраховані насамперед на боротьбу зі звичайними ударними безпілотниками, які літають значно повільніше. З іншого боку, літаки тактичної авіації та великі зенітні комплекси орієнтовані переважно на боротьбу з крилатими та балістичними ракетами.
Через це реактивні баражуючі боєприпаси займають своєрідну «нішову» позицію, для якої поки що недостатньо спеціалізованих засобів перехоплення.
Водночас експерт наголошує, що відповідні українські розробки вже існують. За його словами, перехоплювачі реактивних дронів створені, однак вони ще не запущені у серійне виробництво, оскільки донедавна потреба у таких системах була значно меншою.
Окремо Криволап розповів про носії нового озброєння. Наразі «Бандеролі» запускаються з російських безпілотників «Оріон». Їхня кількість, за оцінками експерта, залишається відносно невеликою, тому про масове застосування цих баражуючих боєприпасів поки що не йдеться.
Також, за наявною інформацією, Росія розглядає можливість запуску «Бандеролей» із бойових вертольотів Мі-28Н, однак підтверджених фактів використання такого способу поки немає.
Експерт нагадав, що виробництвом як безпілотників «Оріон», так і баражуючих боєприпасів «Бандероль» займається російська компанія «Кронштадт». Українські Сили оборони вже неодноразово завдавали ударів по підприємствах цього виробника, що може впливати на темпи випуску нових систем.
На думку Криволапа, попри появу нової загрози, ситуація не є критичною. Українські військові вже працюють над удосконаленням систем виявлення та створенням спеціалізованих засобів боротьби з реактивними баражуючими боєприпасами. Саме розвиток сучасних технологій детекції та запуск серійного виробництва нових перехоплювачів можуть найближчим часом значно підвищити ефективність протидії «Бандеролям» під час майбутніх масованих атак.
