Центробанк Росії в п’ятницю оголосив про чергове зниження ключової ставки — з 18% до 17%. Регулятор пояснив рішення ознаками уповільнення інфляції, яку спричинили наслідки війни проти України. Водночас голова ЦБ Ельвіра Набіулліна попередила, що ризики зростають через дефіцит бюджету.
На тлі гучних заяв уряду про необхідність стимулювати економіку, рішення ЦБ викликало різку реакцію Міністерства економічного розвитку. Його очільник Максим Решетніков ще раніше застерігав, що економіка «охолоджується швидше, ніж очікувалося», а висока вартість кредитів загрожує зриву планів Володимира Путіна щодо економічного зростання.
У заяві Мінекономрозвитку наголосили, що інфляційна динаміка дозволяє й надалі знижувати ставку. Це, на думку урядових прогнозистів, критично важливо для відновлення кредитування бізнесу та споживачів, а також для виконання стратегічних цілей Кремля.
Водночас ЦБ звернув увагу на локальні цінові шоки. Зокрема, різке зростання цін на бензин у серпні-вересні пояснили серією українських ударів дронами по нафтопереробних заводах РФ. Хоча регулятор прогнозує, що цей фактор має тимчасовий характер, уряд бачить у ньому додатковий ризик для внутрішньої економіки.
Набіулліна заявила, що збереження дисципліни є ключовим: корпоративне кредитування різко зросло після першого зниження ставки два місяці тому, а споживчі кредити додали ще більше навантаження у серпні. Зарплати ж продовжують зростати швидше за продуктивність, що, на думку регулятора, може перегріти економіку.
Інфляція офіційно сповільнилася з 8,8% у липні до 8,1% у серпні. Проте багато аналітиків сумніваються у достовірності цих даних, наголошуючи на хаотичній структурній перебудові російської економіки від початку повномасштабної війни. Центробанк і далі декларує ціль у 4%, яка нині виглядає практично недосяжною.
Розкол між урядом та ЦБ демонструє стратегічну дилему російської економіки. Кремль прагне стимулювати зростання, щоб показати ефективність «економіки фортеці» та виконати політичні обіцянки. Натомість Центробанк зосереджений на боротьбі з інфляцією, навіть ціною уповільнення економічної активності.
Це протистояння посилюється на тлі зростаючих витрат на війну та соціальні програми, що поглиблюють дефіцит бюджету. Якщо уряд і надалі наполягатиме на агресивному зниженні ставок, Росію може чекати період неконтрольованої інфляції та ризик фінансової нестабільності.
