Російська економіка переживає найглибшу кризу за останні десятиліття. Спад зростання, падіння нафтових доходів, рекордний дефіцит бюджету і висока інфляція створили вкрай нестабільний фон для саміту Путіна і Трампа в Алясці.
Президент США вже публічно заявив, що економіка РФ «не в найкращому стані». Його слова підтверджують і внутрішні дані: військові витрати досягли $172 млрд, або 8% ВВП, а банківська система перевантажена пільговими кредитами для оборонних підприємств.
Війна в Україні, яка триває з лютого 2022 року, перетворила фінансову систему Росії на інструмент воєнної мобілізації. Банки, підконтрольні Кремлю, були зобов’язані видавати кредити військовим підрядникам за заниженими ставками. Це дозволило підтримати оборонну промисловість, але створило «тіньовий бюджет» з величезними борговими ризиками.
За оцінками Гарвардського університету, корпоративний борг у Росії зріс на 71% за два роки, до $460 млрд, зосередившись у секторах, пов’язаних з війною. Аналітики попереджають: значна частина кредитів — це «чорна скринька» без належного контролю, що підвищує ризик дефолтів.
Зовні ситуація виглядала стабільно: у 2023 році економіка демонструвала зростання, рубль утримувався завдяки валютним обмеженням, а Китай і Індія скуповували дешеву нафту. Але у 2025 році глобальні ціни на нафту впали з $100 до $60, що стало критичним ударом по доходах бюджету.
За даними Мінфіну РФ, нафта і газ забезпечували близько 30% федеральних доходів у 2024 році. У липні 2025-го російська нафта продавалася в середньому за $55, що призвело до дефіциту бюджету в 4,9 трлн рублів за місяць — рекордного за 30 років.
Національний фонд добробуту, який мав стати «подушкою безпеки», стрімко вичерпується. Експерти прогнозують його повне вичерпання до кінця року, що обмежить можливості уряду фінансувати дефіцит і підтримувати проблемні банки.
Інфляція в РФ перевищила 10% до середини 2025 року, ціни на продукти злетіли, а ключова ставка Центробанку піднялася до 21%. Це вдарило і по банківській системі, і по позичальниках, які опинилися в пастці дорогих кредитів.
Голова ЦБ Ельвіра Набіулліна визнала зростання кредитних ризиків, а керівник «Ростеху» Сергій Чемезов попередив, що «більшість підприємств можуть збанкрутувати», якщо ситуація не зміниться. Тим часом влада наказала банкам реструктуризувати борги, приховуючи справжній масштаб проблем.
Військові витрати стали головним двигуном економіки, але вони ж і створюють головну загрозу. Якщо після саміту у Алясці буде укладено мир і оборонні замовлення скоротяться, тисячі підрядників опиняться на межі дефолту. Якщо ж війна триватиме, ризик нових санкцій та падіння нафтових доходів зросте.
Трамп погрожує ввести вторинні санкції та підвищити тарифи на країни, що купують російську нафту, зокрема Індію. Це може позбавити Москву одного з останніх джерел валютних надходжень.
Перед самітом Путін вимагає зняття санкцій в обмін на припинення вогню, але наполягає на передачі Росії всього Донбасу та Криму. Україна та європейські лідери відкинули ці умови як неприйнятні.
Саміт у Алясці відбувається в умовах, коли економічна модель РФ фактично залежить від війни. Перехід до мирного часу означатиме болісну перебудову, яка може спровокувати банківську кризу і глибоку рецесію.
Для Путіна зараз дилема: або продовжувати війну, ризикуючи економічним колапсом, або шукати мир, ризикуючи політичною стабільністю. Для Трампа ж це шанс використати економічну слабкість Росії, щоб добитися більш вигідних умов для України.
Від результату переговорів залежатиме не лише доля війни, а й майбутнє російської економіки, яка вже тріщить по швах під тиском санкцій, падіння доходів і гігантських військових витрат.
